Мирослав Слабошпицький оцінив шанси фільму "20 днів у Маріуполі" отримати "Оскар"
Найтитулованіший український режисер Мирослав Слабошпицький в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграф" розповів, як вдалося вмовити Шона Пенна знятися в українській картині, та який він у звичайному житті. Також режисер зробив свій прогноз на "Оскар" та висловив припущення, чому Володимиру Зеленському не дають виступити з промовою на цій церемонії.
- Наскільки емоційно складно працювати з голлівудською зіркою Шоном Пенном, чи заважав вам пієтет до нього?
- В мене дійсно до нього колосальний пієтет, бо він володар двох "Оскарів" і один з найвидатніших акторів свого покоління. Ми познайомилися з ним у Каннах, але як розвивалася історія. Наш продюсер Олег Кохан, який безпосередньо придумав цей фільм "Війна очима тварин", розповідав мені про цей проєкт. А потім якось зателефонував і поцікавився чи хотів би я зняти короткий метр? Я відмовився. Через три місяці він знов дзвонить і питає: "А з зіркою ти б зняв?" Я погодився і тут він мені каже, що ця зірка, це Шон Пенн. Чесно кажучи я думав, що він жартує, але сценарій написав і відправив йому. І тут знов телефонує Кохан та питає, чи можу приїхати у Канни, бо Шон саме тут і хоче познайомитися. Дуже швидко вони мені вислали квиток і у шостій ранку я вже був у Каннах. Після цього три дні наша компанія провела з Шоном і його командою. Я чесно кажучи трохи з острахом очікував на цю зустріч але Шон виявився дуже кайфовим чуваком. У порівнянні з ним, мало з ким із акторів чи режисерів хотілося б дружити та тусуватися. Він абсолютно справжній і абсолютно класним у особистому спілкуванні. Я лише кілька таких людей зустрічав у житті.
- А як спілкувалися у Лос-Анджелесі у період зйомок?
- Спочатку ми спілкувалися декілька днів до зйомок і все було нормально. Але перед зйомкою я дуже хвилювався Одна справа неформально спілкуватися, а інша працювати на майданчику з зіркою, який знявся практично у всіх видатних режисерів і сам зняв п'ять повнометражних ігрових фільмів як режисер Але все пройшло напрочуд чудово Шон приїхав на майданчик вчасно ми обговорили з ним мої ідеї і все було класно та професійно. Мені здається що ЗМІ свого часу були до нього несправедливі. Він не має своєї сторінки у соцмережі "Х" (колишній Twitter), бо там зараз немає цензури і у бік Шона Пенна несеться дуже багато хейту за його підтримку України Дуже багато там лівих і правих противників України та просто кремлівських ботів. "Х" став дуже токсичним.
- За ким було останнє слово на знімальному майданчику, Шон тиснув на вас під час зйомок своїм авторитетом?
- Ми знімали короткий фільм, а це важливий нюанс. Взагалі у великому американському кіно останнє слово часто може бути за зіркою. Що стосується нашої історії, то у нас не було конкуренції бачення. Він прочитав сценарій і розпитав, що його персонаж робить у цій сцені, який у нього стан. Група у нас практично вся була американська. Тому мене вразила швидкість роботи. Оскільки у нього величезний досвід, то все було зроблено на раз-два. Зазвичай, зіткнення бачень трапляється на читаннях, котрі відбуваються до початку зйомок. Все було легко та неймовірно приємно. Ми дуже тепло прощалися, може ще колись у мене вдасться зняти його у своєму повнометражному фільмі.
- Ця співпраця дає вам можливість у майбутньому запросити у свою картину Шона Пенна?
- Тут є багато нюансів, але я мрію, що це колись відбудеться. В усякому разі з наступного місяця у нього починаються зйомки нового проєкту. Це фільм режисера Пола Томаса Андерсона ("Лакрична піца"). І назва, і сюжет фільму тримаються у секреті. Але знаю, що в ньому ще зніметься Леонардо Ді Капріо і це буде найдорожчий фільм для Андерсона.
- Кого у вас грає Шон Пенн?
- Він грає американського звукорежисера, котрому глядач буде співчувати. Новела називається "Орел" і у ньому дійсно знімається білохвостий орел. Зараз мені лишилося тільки дозняти українського актора взимку, тому вважаю, що фільм майже закінчено. Не можу не похвалитися — ми дуже гарно зняли Шона Пенна.
- Ця картина торкається війни. Наскільки доречно зараз знімати саме художні фільми про неї? Тим більше, що як тільки хтось з продюсерів чи режисерів проголошує про те, що буде знімати про війну він одразу наражається на масовий хейт. Кажуть, що це зараз недоречно.
- У мене є проєкт про окупацію, котрий ми робимо з Олександром Роднянським. Пишу сценарій і не виключаю, що цього року вже буду його знімати. Я думаю, що всі ці розмови закінчаться на тому, що фільм знятий на війні "20 днів у Маріуполі" може стати першою українською картиною, котра отримає "Оскар". У когось вийшла картина, у когось ні. Але це питання не до війни, а до професіоналізму творців. Я вважаю, що знімати можна будь-що і про що завгодно. Власне я не став би знімати фільм про бойові дії, тому що я не брав участі у них. Не думаю, щоб це було правильно. Але поки немає кінцевого результату тут немає про що говорити. Сподіваюся, що Олег Сєнцов залишиться живий і після нашої перемоги зможе зняти правдивий фільм.
Якщо згадати Олівера Стоуна, у котрого зараз дуже контроверсійна позиція стосовно України. Але це не зменшує його заслуг за те, що він зняв низку видатних картин. Він воював у В’єтнамі і зняв фільм "Взвод" в основу якого лягли його армійські спогади. Але це трапилося аж через двадцять років потому. Стільки часу пройшло не, тому що він чекав, коли він визріє. Стоун не міг знайти фінансування на цей фільм.
- Як би вам запропонували зробити букмекерську ставку, ви б поставили на те що "20 днів у Маріуполі" отримає "Оскар"?
- Звичайно я б мав сказати: "Так". Але не дуже цікавлюся документальним кіно як явищем. Я бачив "20 днів у Маріуполі" і цей фільм абсолютно потрясаючий. Мені хотілося, щоб він переміг, але я не знаю, хто його конкуренти. В усякому разі я вболіваю за цей фільм.
- Чому, на ваш погляд, Володимиру Зеленському не вдається виступити на церемонії "Оскар" із промовою? У кіноспільноті я чув два варіанти — церемонію саме "Оскара" спонсорують якісь російські олігархи, тому вони не дають цього зробити. І другий варіант — вдається в знаки ліволіберальне налаштування самого Голлівуду.
- Мені нічого невідомо про російських олігархів, які б мали відношення до "Оскару". З приводу голлівудського лівацтва, то до певної міри це є. Але я не впевнений, що саме це є причиною. Я чув третє поясненні цієї ситуації — ще жоден президент не виступав на цій церемонії. Хоча мав промову віцепрезидент США Альберт Гор. Хоча на той час він не був на цій посаді. В той момент він був продюсером фільму про глобальне потепління. Раціонального пояснення, чому нашому президенту не дають там виступити, я не маю. Але російські гроші були і в американському, і у французькому кінематографі. Вони були важливими для індустрії, так само як і китайські тому Голлівуд проігнорував свого часу протести в Гонконгу. Для американської кіноіндустрії своїми розмірами російський ринок був важливим, а китайський ще важливіший. Раніше Голлівуд продавав для прокату свої картини не для кожної країни окремо, а для групи країн. Для демонстрації у нас продавалася одна ліцензія на весь пострадянський простір. А мою картину "Плем’я" продавали одразу на Хорватію, Сербію, Чорногорію, Боснію, Косово та Албанію. Тобто країнам, котрі вели між собою війну. Але дистриб'ютор у них був один.
- Українське кіно не окупає себе, а проблеми з його фінансуванням стають дедалі складнішими. Чи може не статок на це грошей вплинути на появу якогось особливого стилю українського кіно, як це було у Голлівуді у сімдесяті роки?
- Вся ця хвиля — Скорсезе, Лукас, Спілберг — яка виникла після банкрутства деяких кінокомпаній. Знов-таки, італійський неореалізм виник після війни, коли не було грошей. Чи французька нова хвиля, коли вони знімали за 3 копійки. І люди це все дивилися. А глядачі тоді були старші, вони ходили у кіно на всі ці фільми. Бо ці картини були про дорослі проблеми. Не тінейджери, як зараз. Але зараз ситуація інша. У нас є комп’ютери, інтернет, відеоігри та TikTok. Раніше казали що телебачення вб’є кіно. А тепер вже пратично вбили телебачення.
- У якому стані ваш проєкт з Олександром Роднянським і про що цей фільм?
- Фільм про окупацію східних областей — Чернігівщина, Сумщина та інші. Це історія, котра вже завершена у часі — є початок та кінець. А базується сюжет на статті Пітера Помєранцева для "The Atlantic" і його розслідуваннях. Зараз дописую другий варіант сценарію. Дуже багато матеріалів та роботи.
- Якщо дійсно вдасться почати зйомки, то де вони будуть відбуватися — у місцях реальних подій чи, будете шукати більш безпечні локації?
- Ще треба затвердити сценарій та кошторис. Хоча якщо бути коректним, то це проєкт двох американських компаній Anonymous content ("Легенда Гю Гласа", " В центрі уваги") та AR Content американська компанія Роднянського Ми багато вже спілкувалися на цю тему, де і як знімати. Є багато ідей і різних за та проти.