У Києві презентували книгу «Велика брехня» про історію заперечення Голодомору
У Києві презентували книгу «Велика брехня» про історію заперечення Голодомору

У Києві презентували книгу «Велика брехня» про історію заперечення Голодомору

Книга аналізує основні етапи, методи та наративи заперечення Голодомору, а також порівнює його із запереченням інших геноцидів ХХ століття. Музей Голодомору видав книгу повністю за свої кошти і зараз планує її переклад іноземними мовами.

У Києві презентували історичну монографію «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» історика Андрія Козицького. Про це повідомляють Укрінформ та LB.

Презентація відбулася в Національному музеї Голодомору-геноциду, який є видавцем книги. Автором є історик Андрій Козицький, науковий співробітник Музею та доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Книга детально висвітлює історію заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні, яке почалося вже одночасно з його здійсненням. Книга простежує основні етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 років, головні методи та моделі заперечення і аналізує наративи противників визнання Голодомору актом геноциду.

Крім того, автор демонструє паралелі між методами й наративами заперечення Голодомору та практикою заперечення інших геноцидів ХХ століття, зокрема геноциду вірмен, геноцидів у Камбоджі, Руанді, Сребрениці.

«Велика брехня — це ідея, яка полягає в тому, що для того, щоб по справжньому обдурити велику кількість людей, брехня має бути космічною, гігантських масштабів. Вона має бути настільки нахабна, настільки безапеляційна, аби свідомість людей була паралізована. І в якийсь момент, ті, хто є об'єктом цієї брехні задумались, якщо держава, чи політики дозволяють собі робити такі заяви, значить, щось за цим стоїть», — сказав автор монографії Андрій Козицький.

Виконувачка обов’язків генерального директора Музею Леся Гасиджак повідомила, що монографія видана за кошти, зароблені з продажу вхідних квитків до Музею та екскурсійних послуг.

Завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору Михайло Костів у коментарі «Детектору медіа» повідомив, що книгу планують перекласти низкою іноземних мов, зокрема англійською, французькою та німецькою. За його словами, зараз відбувається пошук партнерів для перекладу книги, зокрема Музей розглядає співпрацю з різними громадськими установами, такими як Український інститут. Він додав також, що видання книги зроблене повністю за музейні кошти

«Важливо, щоб коли ці проєкти вже будуть реалізовані, ці книги дійшли до свого читача. Щоб вони були доступні у наукових бібліотеках різних країн. Тим більше що ця праця зачіпає широкий міжнародний аспект — і порівнюючи заперечення Голодомору з іншими геноцидами, і аналізуючи праці відомих у західному світі авторів, як-от Бернарда Шоу, журналіста Волтера Дюранті чи інших, яких Радянський Союз використовував для просування своїх інтересів», — сказав Михайло Костів.

«Як говорилось на презентації книги, зараз для україністики є  великий шанс вийти на новий рівень, донести український голос і погляд на історію, яка довго сприймалась крізь російську та радянську призму», — додав науковець.

За словами народного депутата та історика Володимира В’ятровича, ця книга — про те, як десятиліттями системно витирали пам'ять про Голодомор, перекручували та замовчували правду про нього, і врешті решт зазнали повного краху. За його словами, це досить оптимістична книга, адже показує, що попри все правда повертається і її не заховаєш. «Дуже цінно, що автор вплів в сюжет про заперечення Голодомору значно ширший світовий контекст, заперечення геноцидів взагалі», — додав В'ятрович.

Видання призначене для істориків, політологів, журналістів та всіх, хто цікавиться історією Голодомору, а також інформаційною складовою гібридної війни Росії проти України.

Читайте також: 

  • Тімоті Снайдер: Росія заперечувала Голодомор 1932–1933 років, щоб знову використати продовольство як зброю у війні проти України
  • «Голод, але не Голодомор». Як Росія намагається викрутитися і не визнати геноцид українського народу

Фото: Укрінформ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader