Видання єдиної прижиттєвої збірки поезій шестидесятника Василя Симоненка з його автографом продали на аукціоні за 30 301 гривню. Про це повідомляє Суспільне. Культура, посилаючись на інформацію сайту для колекціонерів Violity.
Користувач сайту із ніком Rockfell виставив на продаж збірку поезій "Тиша і грім" з автографом Василя Симоненка. Торги завершилися 1 лютого, остаточна ціна становить трохи більше 30 тисяч гривень.
Фото: скриншот з сайту Violity.
На форзаці поет залишив напис: "Катю! Ave, юна самогубко, morituri te salutant".
Автор оголошення зазначає, що кількість книг, підписаних Симоненком, невідома, але в історії аукціонів не було жодної.
Єдина прижиттєва збірка Василя Симоненка. Фото: Violity.
Всередині раритетного видання також лишилося фото Василя Симоненка з підписом. В коментарях до лоту висловили припущення, що підпис належить Віктору Шпаку - автору низки статей-спогадів про поета.
Фото: Violity.
Василь Симоненко — український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).
"Тиша і грім" — єдина збірка поезій письменника, яка побачила світ за його життя.
Після його смерті також видали збірки "Земне тяжіння" (1964) та книга "Лебеді материнства" (1981).
Також він є автором численних статей, театральних і літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: "Цар Плаксій i Лоскотон", "Подорож в країну Навпаки" та "Казка про Дурила".
Влітку 1962 року Симоненка жорстоко побили працівники міліції залізничної станції. Відтоді в нього почало погіршуватися здоров'я. У вересні 1963-го поета госпіталізували. Лікарі діагностували рак нирок, а побої міліціонерів прискорили розвиток хвороби.
Василь Симоненко помер у 28 років.
Фото: Violity.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.