Очолити МінВет повинна людина з досвідом фронтових і бюрократичних битв — Юрій Гудименко

Новим очільником Міністерства ветеранів повинна стати людина з бойовим досвідом і практичним розумінням, крізь які бюрократичні та психологічні перепони проходить захисник після повернення з фронту. Після звільнення Юлії Лапутіної перед відомством стоїть виклик: діяти швидко, ефективно та в координації з іншими органами влади.

Про це молодший сержант ЗСУ у відставці та голова ГО "Українське об’єднання "Мрія" Юрій Гудименко розповів в інтерв’ю РБК.

"Очолити міністерство повинен ветеран, який отримав поранення і має досвід реабілітації, включно з усіма позитивними і негативними моментами, пов'язаними з лікуванням. Така людина реально розуміє, що потрібно змінювати та в якому напрямку. Мені б хотілося, щоб це була людина, яка вміє будувати на розвалинах. Тому що міністерство — це не просто державна інституція чи юридична особа. Доводиться довго пояснювати, що категорія громадян, чиї інтереси повинна захищати держава, — це не лише ветерани, але й члени їхніх родин. Кілька мільйонів людей, які не отримують належного ставлення. Така політика шкодить мобілізації, не мотивує до працевлаштування після повернення, та в подальшому може провокувати поширення криміналу та зловживання алкоголем", — коментує Юрій Гудименко.

За словами військового, проблему з соціальною адаптацією захисників потрібно було вирішувати ще вчора. Новому міністру доведеться бігти одразу в декількох напрямках у швидкому темпі, адже втрачено багато років роботи у цій сфері.

"Міністерство має задавати політику. Найкращим варіантом розподілу контрольних обов’язків є такий варіант, коли кожне міністерство має відповідний комітет у парламенті. Але комітету з питань ветеранів у Верховній Раді немає, що ускладнює впровадження потрібних змін. І все ж робити це потрібно. Важливі напрями роботи, на які я б рекомендував звернути увагу новому міністру: перегляд пільг і можлива монетизація; соціалізація ветеранів (ветеранський бізнес, навчання, можливість отримати професійні навички); реабілітація; забезпечення важкопоранених, які до кінця життя не зможуть працювати; зменшення бюрократичного тягаря для ветеранів; налагодження взаємодії між цивільними та ветеранами, тобто ветеранізація суспільства", — підкреслив Юрій Гудименко.