"У Лос-Анджелесі не дали показати "Бучу": продюсер Олександр Щур про хейт картини в Україні, реакцію американських політиків та ймовірність зникнення українського кіно

У США зараз відбувається серія закритих показів для політиків та журналістів української драми "Буча". Продюсер та сценарист цієї картини Олександр Щур в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграф" розповів про те, як американські конгресмени реагують на цю картину, чи допоможе вона отримати Україні від США пакет допомоги та як росіяни намагаються зірвати окремі покази.

Раніше виконавець головної негативної ролі у цьому фільмі В’ячеслав Довженко розповідав "Телеграфу" про те як працював над образом свого героя у драмі "Буча",

- Наближається друга річниця повномасштабного вторгнення. Які події, пов’язані з фільмом "Буча" плануються?

- Планується декілька важливих івентів у США, але це не прем’єри. Ми показуємо робочі матеріали фільму і намагаємося таким чином привернути увагу до війни, яка у нас відбувається. Наприклад, 22 лютого у Нью-Йорку проведемо подію для відомих американських журналістів. В цьому нам допомагає Український інститут. Потім, 23-го, разом з послом України будемо робити показ для американських політиків у Вашингтоні. Планується багато конгресменів та сенаторів. А 24-го, на саму річницю, у Лос-Анджелесі. Ми намагаємося долучити до цього як у мого більше зірок. Після цього ще декілька показів у різних містах США, бо вважаємо, що зараз наше головне завдання показувати цей фільм американцям, щоб повпливати на них.

- Тобто, ви намагаєтеся теж якось вплинути на те, щоб Америка виділила цю велику грошову допомогу?

- Так. Хоча це буде перебільшенням сказати, що ми суперважлива частина цього. Але кожна крапля може стати останньою. У нас вже були покази у Солт-Лейк-Сіті, Нью-Йорку та Вашингтоні який відвідали деякі конгресмени та сенатори і на них це справило дуже потужне враження. Зараз всі щось роблять на дипломатичному напрямку, тому до нас долучаються Генеральний консул в Сан-Франциско Дмитро Кушнерук та багато хто ще.

- Кого з зірок запросили на показ у Лос-Анджелесі?

- До моменту проведення неможливо точно сказати, хто буде, тому що в останній момент у таких людей можуть з’явитися більш важливі справи. Звісно, запрошуючи, ми орієнтувалися на тих хто нас підтримує — Шон Пенн, Міла Куніс, Міла Йовович, Лев Шрайбер, Арнольд Шварценеггер, Іванка Сахно та багато інших. Власне, Шрайбер хотів нам допомогти, але саме в цей день він зайнятий.

- Чи не викликає у іноземців відторгнення ця картина? Не кажуть, що не хочуть дивитися на війну та насильство?

- Поки ми не стикалися з такими проблемами, оскільки зробили одну правильну річ. Оскільки ми хочемо потрапити у широкий прокат, то не намагалися шокувати жорстокими кадрами. В решті решт багато хто з американців після показу казав потім, що спочатку вагався — іти чи ні. Боялися, що буде багато крові або ще чогось, на що не хочеться дивитись. Але людському горю співчуваєш більше, ніж якимось жахливим кадрам. Тому казали, що порадять дивитися ї своїм колегам. Це можуть дивитися навіть підлітки.

- Ви планували зробити прем’єру картини на Берлінському кінофестивалі поза конкурсом. Чи буде там показаний фільм?

- Ми зрозуміли, що зараз нам треба зосередитися на Америці. А одночасно зробити багато івентів ми не можемо. Тому скасували цей показ. І ще одне місце, де хочемо показати свою роботу, це Великобританія. У нас був лише один показ у Лондоні і він пройшов дуже потужно. Були політична та бізнес-спільнота. Зараз є попередня пропозиція показати картину у парламенті Британії. Це дуже важливо, оскільки Британія дуже потужно впливає на події і вони першими підписали союзницький договір з Україною.

Остаточна версія фільму буде готова тільки у кінці лютого і тоді вже будемо подавати її на фестиваль.

- Чи доводилось вам стикатися з російським лобі за кордоном, коли заважають провести показ?

- Так. Нам відмовилися надати у Лос-Анджелесі приміщення. Сказали: "Ой, це фільм проти Росії. Ми не хочемо мати справу з політикою". Але ми знайшли інше.

- В Україні продовжується хейт вашої картини. Чи не змінили ви свою думку з приводу проведення її прокати — може не варто у нас її показувати, бо для багатьох ця тема залишається болючою?

- Я з вами не згоден, бо немає хейту картини. Всі хто її бачив, а серед них десятки відомих політиків, блогерів, бізнесменів, після цього нам допомагають. Хейтять ті, хто не дивився. Ми не проти зауважень, але проти хейту. Ось зараз у соцмережах люди дорікають нам, що на одному з англомовних постерів фільму "Буча" зображена Бородянка. Спочатку нас просто почали ображати, потім підключилися російські боти. Все це потрапило в український інфопростір і вийшло так, що ми працюємо самі проти себе.

Що стосується ситуації з постером, то на ньому дійсно Бородянка. Не дивлячись на те, що фільм називається "Буча" його події розгортаються в тому числі і у Бородянці, і прототип головного героя також був у цьому місті. Зовсім не обов’язково, щоб на постері було зображено те ж саме, що написано на ньому. Наприклад на рекламі фільму "Дюнкерк" зображено зовсім інший пляж. А "Список Шиндлєра" взагалі не знімався у "Освенцимі". Але ніхто Спілбергу не дорікав, що він зняв неправдиве кіно, тому ще у фільмі не показано цей концтабір. До речі, коли ми ще не почали знімати свій фільм, то нас хейтили за те, що ми будемо робити це в тих містах де все це відбувалося. Тепер нам дорікають за протилежне. Насправді ми тільки окремі кадри зняли там, де все це було. Але сцени де присутня російська форма ми знімали там, де не було окупації або робили це непомітно. Ми не хотіли травмувати людей які пережили все це, щоб вони не бачили все, що їм може нагадати про російську окупацію.

- Коли ви почали працювати над цією картиною у ЗСУ вже були певні перемоги. Чому не стали знімати актуальний бойовик з реальним хепіендом?

- Це було неможливо фінансово. Будь-які батальні сцени коштують дуже багато. Неможливо б було зняти цю картину якісно за ті гроші, котрі ми отримали від інвесторів. Окрім того, у нас вийшов драма трилер. Щоб показати те про що ви говорити, то це треба було б знімати зовсім іншу картину і не про ці події.

- На роль головного антигероя ви запросили В’ячеслава Довженко, котрий найбільше відомий глядачам завдяки позитивній ролі кіборга Серпня. Чому саме його?

- Я дуже добре знаю Славу, він крутий актор. Але я побачив, що у нього у кіно почало відбуватися одне й те саме. Він всюди грає класного хлопця. Його акторський діапазон набагато ширший. Тому коли ми зустрілися я сказав йому: "Слава, ти можеш зіграти негідника і зробити це класно". Так воно й вийшло. Всі хто подивився робочий матеріал відмічають не тільки позитивного героя, але й те, яким правдивим вийшов антагоніст. А це дуже важливо, бо без гарного антигероя не буде гарного фільму. Згадайте культові фільми — Танос, Дарт Вейдер — це все класно зроблені антигерої і вони всім подобаються.

- Ми з вами по різному ставимося до того, чи підуть саме українці на цю картину. Чому, все ж таки, на ваш погляд, вони мають дивитися драму "Буча"?

- Ми плануємо робити прем’єру в Україні наприкінці вересня. Тож є ще час підготувати суспільну думку — показати трейлери та матеріали. Ті люди, котрі пережили це і вже подивилися картину кажуть, що після перегляду ще раз розумієш, який в нас підступний ворог і тому ще більше хочеться допомогти країні і не сидіти склавши руки. Більше того, на показ приходили представники нашого генштабу і сказали, що будуть просити показувати цю картину в учбових таборах солдатам, щоб у них було більше мотивації. І ще один момент — оскільки ми показуємо лише початок цієї війни. там видно як українці всі об’єдналися, всі разом робили одну справу та допомагали один одному. А зараз почали витрачати сили на всі ці хейти та зради. Ми витрачаємо наші нерви не на те, що потрібно.

- Вам вдалося знайти гроші не долучаючи до цього Держкіно. Але розмова про фінансування цієї галузі у багатьох людей викликає шалений спротив — кажуть, краще б ці гроші віддали на дрони. Як надалі, за таких умов, буде розвиватися наше кіно?

- За таких умов воно просто зникне, оскільки більшість фахівців не буде мати роботу. Вже і так багато, хто змінив профіль, виїхав за кордон, чи пішов воювати. Кіношники не кажуть публічно деяких речей, тому що бояться. А насправді, декілька компаній, котрі потрапили у гучний скандал, відмовилися від проєктів. Але всі інші зняли свої серіали і вони, один за одним зараз з’являються на ТБ. І завдяки цьому індустрія знов почала працювати і люди отримали роботу. Мені здається, що просто потрібно робити ці конкурси більш прозорими і виділяти все ж таки на це гроші. Не правильно казати, що ці виділені гроші не пішли на дрони. Наведу приклад з нашої команди. Ми заплатили зарплатню і співробітники з них задонатили. Гроші все одно пішли на дрони. Крім того, мова їде про зовсім невеликі бюджети. Кошторис виданий на українські серіали, це вартість лише одного танку. Треба дотримуватися золотої середини — не витрачати багато коштів і розуміючи, що їх дуже мало, витрачати якісно.