У четвер, 8 лютого, Київська міська рада повідомила, що звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики щодо перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
За це рішення на сьогоднішньому пленарному засіданні проголосували 67 депутатів.
У своєму рішенні депутати столичної ради посилаються на висновок експертної комісії Українського інституту національної пам'яті (УІНП), а також на вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
За словами депутатки Київської міськради, голови постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторії Мухи, фахівці УІНП підтвердили належність назви музичної академії імені Чайковського до символіки російської імперської політики, тож подальше функціонування такої назви слід розцінювати як пропаганду «русского міра».
«Петро Чайковський є російським композитором, більшу частину життя прожив у російській імперії. Всі його опери, кантати, переважна більшість камерно-вокальної музики складені саме на російські тексти. Це стосується і вокальної музики Чайковського, написаної на вірші Т. Г. Шевченка. За життя він стверджував, що неймовірно любить російський елемент у всіх його проявах, що він росіянин у цілковитому розумінні цього слова. До того ж попередниця Національної музичної академії — Київська консерваторія — як вищий навчальний заклад з'явилася лише в 1913 році, тобто через 20 років після смерті композитора. Отже, будь-які припущення щодо безпосередньої ролі Чайковського в заснуванні закладу безпідставні», — прокоментувала Вікторія Муха.
Депутатка також висловила думку, що Чайковський як один із найвідоміших у світі російських композиторів є культурним маркером «русского міра».
«Росія завжди намагалась знищити українську державність та ідентичність українського народу. Штучне знищення відмінностей між українською та російською національними ідентичностями цілком вкладається в російську ідеологему про «єдиний народ» зі спільною історією та культурою. Це становить реальну загрозу для національної безпеки України. У 1940 році під час відзначення 100-річного ювілею Чайковського присвоєння Київській державній консерваторії імені російського композитора було втіленням русифікації. Це чітка складова пропаганди російської імперської політики. Найбільш відомий балет Чайковського “Лебедине озеро” і досі чітко асоціюється з політичними кризами Радянського Союзу та сучасної Росії», — сказала Вікторія Муха.
Як раніше писав «Детектор медіа», у червні 2022-го Вчена рада Національної музичної академії вирішила зберегти ім'я композитора Петра Чайковського у назві закладу.
Після цього студенти та випускники НМАУ оприлюднили лист, у якому підтримали «виключення імені російського композитора з назви нашого навчального закладу».
У липні 2022-го Експертна рада МКІП з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендувала колективу Київської консерваторії відмовитися від прізвища композитора у назві.
У грудні 2022 року на зборах працівники Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського не дійшли спільного рішення, чи потрібно вилучати ім'я російського композитора з назви закладу, та відклали це питання для подальшого вивчення.
У 2023 році експерти Українського інституту національної пам’яті провели дослідження історії та правової бази використання імені Чайковського в назві консерваторії і дійшли висновку, що назва «Національна музична академія України імені П. І. Чайковського» містить символіку російської імперської політики, і подальше її використання — пропаганда цієї політики.
Читайте також:
- «Вже не російської драми». Уряд завершив процедуру перейменування театру Лесі Українки
- МКІП оприлюднило рекомендації щодо подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в Україні
- У Києві перейменували п’ять бібліотек, назви яких були пов’язані з ідеологічними російськими постатями
Фото: фейсбук-сторінка Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.