На сповільнення інфляції у січні поточного року вплинула низка факторів. Наприклад, сукупний попит значно скоротився – на 25% відносно рівня, що мав місце до повномасштабного вторгнення. Про це розповів доктор економічних наук, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.
Крім того, на зниження попиту впливали війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн осіб), мобілізація чоловіків, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), також жорстка монетарна політика НБУ, що обмежувала приріст кредитування в економіці.
На зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією за рекордного врожаю. Внаслідок блокування торговельних шляхів експорт агропродукції впав на 7% у річному вимірі. У січні відносно попереднього місяця знизилися ціни майже на 60% харчових продуктів, за якими ведеться щоденне спостереження. Зокрема, на свинину, птицю, яйця курячі, цукор, соняшникову олію, гречані та вівсяні крупи, пшоно, борошно, макаронні вироби, батон.
Вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 року зберігається на рівні 37-38 грн за 1 долар США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. Однак подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.
Також експерт додає, що стримуючим фактором росту інфляції є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція тарифів буде неминучою.
З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досяг 27% ВВП за 2023 рік.
Перспективи
Надалі низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.