Євген Громов розповів, як у часи СРСР українські композитори долучалися до європейського культурного простору

Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».

Як розповідає гість програми, у групі «Київський авангард» диригентом був видатний Ігор Блажков, він ініціатор, натхненник, ідеолог, який їздив у Ворзель під Києвом, де не глушили радіохвилі, і на старий бабусин магнітофон записував концерт-трансляцію «Варшавської осені».

«Він туди їздив, записував, а потім показував своїм друзям, вони послухали цю музику, і вона вибухнула в їхній свідомості, вона повністю змінила погляд. Власне, я ж сам так це сприймав, тобто авангард чи сучасне мистецтво на той час», - зазначає Євген Громов.

І те ж саме, додає піаніст, було з їхніми колегами з європейського соціалістичного табору, тобто польські, угорські композитори теж почали опановувати цю всю естетику, хоч із запізненням на 10-15 років, але дуже швидко вони наздогнали це все, як і «Київський авангард». І виявилося, констатує він, що в такому абсолютно закритому провінційному у буквальному значенні цього слова Києві виникла група, яка була найбільш радикальною на теренах усього СРСР.

«Є певна відмінність саме українських композиторів, і саме цієї групи, яку я вважаю найважливішою у музичному мистецтві другої половини 20 століття. На мій погляд, якийсь її навіть сегмент повністю входив у тогочасний світовий контекст. Українське мистецтво до цієї пори більшою мірою базувалося на традиційній музиці, на фольклорі, на такому іншому», - розповідає Євген Громов.