Епопея навколо мобілізації триває: стало відомо, які правки хочуть внести до законопроєкту

Зокрема, до законопроєкту про мобілізацію вже подали правку про повернення аспірантам-контрактникам відстрочки від призову на військову службу. От

Епопея навколо законопроєкту про мобілізацію триває. У Ради є менш ніж два тижні на внесення правок перед голосуванням у другому читанні.

Але чи це саме те, про що просили українці, і який вигляд матиме документ - в ексклюзиві TSN.ua.

Передісторія про законопроєкт

Навколо законопроєкту про мобілізацію було вже стільки скандалів, що аби усе перелічити треба дуже багато часу. З основного: коли документ вперше подали до Ради, текст ошелешив всіх українців: там і планували забрати відстрочку у осіб із інвалідністю 3-ї групи, і у студентів аспірантів на контракті, а тим, хто ухиляється від походу до ТЦК, обіцяли блокувати рахунки.

Галасу було на всю країну. Документ повернули на доопрацювання ініціатору, тобто Кабміну, але після його повернення у Раду, питань і нарікань все ще залишалося багато. Відстрочку для осіб із інвалідністю усіх груп повернули, а от від блокування рахунків не відмовилися, доля студентів аспірантів теж була під питанням. З численними зауваженнями до законопроєкту виступив і уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, він виписав заперечень на 9 сторінок. 

Зауваження від бізнесу

Ще більше претензій до деяких пунктів були і у бізнесу, там узагалі заявили, що стара-нова версія законопроєкту загрожує економіці країни у майбутньому. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті Європейської Бізнес Асоціації. Там попереджають про “непоправні наслідки” для економіки, якщо законопроєкт у такому вигляді пройде й далі.

Представники бізнесу розписали, що їм не подобається. Зокрема, йдеться про реєстрацію в електронному кабінеті призовника. Зазначають, що це не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до інтернету.

Дивіться на ютуб-каналі ТСН: МОБІЛІЗАЦІЯ ПО-НОВОМУ: стало відомо, які правки хочуть внести в законопроєкт!

Вони виступають і проти норми, що днем вручення повістки, є не день її отримання, а день її відправки, і побоюються, що фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів, а ще зазначають, не зрозуміло, як працюватиме обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають закордоном. Ну й ще багатозауважень. Але є й пропоз 

Що кажуть у Верховній Раді? 

Про те, що питань до оновленої версії законопроєкту багато, не заперечував і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Обіцяв - над документом ще будуть працювати. І от, це сталося! У Верховній Раді триває робота над законопроєктом, який ухвалили у першому читанні із скандальними нормами. Арахамія зазначив, що будуть шукати компроміси, а перші засідання міжфракційної робочої групи відбудуться вже наступного тижня. Про це йдеться на сайті Верховної Ради. 

"Норми, що стосуються інвалідів та їхніх доглядачів, не будуть змінюватися – ми просто залишимо все в редакції чинного законодавства. Це те, що вимагають і самі люди з інвалідністю, і їхні родини. Що стосується мобілізації аспірантів, то ми переглядаємо норму, щоб усунути несправедливість. Автори законопроєкту пропонують надавати бронювання тим, хто навчається на бюджеті, а от тим, хто вчиться за контрактом, чомусь у цьому відмовляють. Ми не повинні дискримінувати людей за способом оплати",- мовиться у повідомленні.

Що буде зі студентами

Тим часом нардеп Роман Грищук заявив, що до законопроєкту про мобілізацію вже подали правку про повернення аспірантам-контрактникам відстрочки від призову на військову службу. Отож, тепер цю правку має розглянути профільний комітет з питань нацбезпеки. Водночас Арахамія зазначив, що в ВРУ виступають проти блокування рахунків українців.

"Ми не згодні, щоб за рішенням ТЦК арештовували рахунки українців – чи всередині держави, чи за кордоном. Ця норма в Раді точно не пройде, бо на це немає голосів. Я особисто не знаю жодної людини в парламенті, яка підтримала б таке рішення", - вказано в повідомленні.

У цьому документі також пропонують додаткові виплати за знищення або захоплення ворожої техніки. Наприклад, якщо військовий знищить танк, то отримає за це 200-370 тис. грн., а за ударний БПЛА – 30-100 тис. грн. Передбачається, що і командири цих бійців також отримують винагороду, наприклад, безпосередній командир – 5% суми.

А також пропонують за державні кошти пожиттєве страхування для них та їхніх родин. Крім цього, є пункт і щодо демоблізації із чіткими строками: звільнення через 36 місяців служби, або через 18, з яких 12 місяців військовий виконував безпосередньо бойові накази. А от нових бійців, зазначають, мають готувати не менше 3 місяців після мобілізації і пропонують встановити механізм контролю за проходженням навчання. 

Чому все так довго? 

Втім, українців намагався заспокоїти і секретар РНБО Олексій Данілов. Обіцяв, що мобілізація буде справедливою. Він пояснив, що не буде такого, що якісь норми в законопроєкті, а тим паче законі ,будуть суперечити українській Конституції. 

“Законопроєкт про мобілізацію може бути проголосований уже під час наступного пленарного засідання. Все залежатиме від того, як будуть проходити консультації наступного тижня. Якщо буде знайдено компроміс, а парламентські партії домовляться, то рухатимемося швидко”, - вказано у повідомленні.

Тим часом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук каже, що наразі в парламенті триває "велика дискусія" щодо законопроєкту про удосконалення мобілізації: за його словами, друге читання може відбутися не раніше ніж 21 лютого. 

"У Верховної Ради є 14 днів між першим та другим читанням, щоб народні депутати могли внести свої поправки. Зараз ведеться велика дискусія… далі він доопрацьовується в комітеті, як тільки комітет буде готовий. Але все рівно це буде не раніше 21 лютого, тому що це останній день, коли можна подавати поправки до цього законопроєкту. Враховуючи те, який розлогий коридор цих поправок, я думаю, що деякий час знадобиться і комітету на врахування чи не врахування цих поправок".

Додамо, на проведення мобілізації 2024 року у бюджеті закладено орієнтовно 720 млрд грн видатків.