Лунін у "Реалі", Трубін у "Бенфіці": як українські воротарі завойовують Європу

За останні два роки український футбол зробив неймовірні кроки в індивідуальному прогресі гравців. Про перфоманси Віктора Циганкова і Артема Довбика в іспанській "Жироні" преса пише вже кілька місяців. Але найцікавіше відбувається з українськими воротарями. Анатолій Трубін - номер один у «Бенфіці», а Андрій Лунін, що здавалось неймовірним, поступово стає першим у воротах мадридського «Реала». А днями «вершкові» підписали ще й юного українця Іллю Волошина.

Було б добре не числитися легіонером

Так в чому ж секрет цього воротарського прогресу? Про це Коротко про дізнавалась у колишніх голкіперів «Шахтаря» та збірної України Богдана Шуста і Рустама Худжамова.

- У нас завжди були воротарі високої кваліфікації, але відмінність сьогоднішнього часу - це "переходи" за кордон. Молоді гравці в ранньому віці виїжджають за кордон - це дуже позитивно впливає на їхній професійний ріст і основне - на їхню ментальність. Вони виходять із звичної зони комфорту і сприймають як належне правила і умови країни, в яку приїхали, а там вимоги до легіонера більші, ніж у нас. Лунін і Трубін, які грають в сильних клубах, мають зовсім другу ментальність, вони психологічно стійкі і впевнені в собі на 100%. Молоде покоління воротарів в Україні також підростає, і у нас є майбутнє в цьому напрямку, - каже Богдан Шуст.

В Україні, на жаль, умов для розвитку мало.

- У нашій країні недостатня матеріальна база, особливо в осінньо-зимовий період. Немає тієї кількості синтетичних полів і манежів для якісної підготовки футболістів, тому так важливе навчання спеціалістів в міжнародному форматі, - зазначає Богдан Шуст.

Переїзд за кордон - це, звичайно, для футболіста випробування: там конкуренція і високі вимоги до гравця, з погляду рівня його професіоналізму. В той же час - значно більше можливостей для розвитку і кар’єри загалом.

- До того ж футболіст отримує життєвий досвід, - додає Богдан Шуст. – Та й економічна складова, яка зараз в країні, змушує шукати більш сприятливі умови для розвитку і кар’єри. У нас дуже талановита молодь, і з нею потрібно працювати. І тут варто зазначити, що є одне обмеження, яке могло б дати нашому футболу ще потужніший поштовх, якби його зняли, – не числитися легіонером у Європі. А для цього потрібно Україні увійти в Євросоюз.

За словами Богдана Шуста, якби таке вдалось реалізувати, то гравець, отримуючи умовну пропозицію з Італії, не вважався б там легіонером. Це дозволяло б брати більше українців у команди, в тому числі і на перспективу, а не лише готових і сильних футболістів.

Та повернімось до воротарів. Богдан Шуст радить наполегливо навчатись і працювати, а також вірити у свої сили.

- Для того щоб воротар себе розвивав, він має бути самодисциплінованим і різностороннім. Починаючи з побутових речей, навчатися кожен день, займатися різними видами спорту. Вміти правильно працювати, розуміти, для чого тренування, знати вимоги своєї команди, вміти аналізувати свою гру. Вміти правильно відпочивати - раціон харчування, обовʼязково здоровий сон. Це дуже важкий труд, і перед своїм вибором потрібно усвідомити, на що ти готовий, щоб досягти найвищих результатів. Якщо ти це любиш, то все виходить добре і ти отримуєш задоволення від гри, - зазначає Богдан Шуст.

Школа тренерів воротарів зіграла свою роль

- Секрет у тому, що воротарями почали якісно займатись. Років, я думаю, 15, а може, й 20 тому з’явилися перші тренери воротарів. Голкіпери мого плюс-мінус покоління розуміли і бачили для себе орієнтири. Вони розуміли, де вони роблять краще, а де гірше. Але вони не мали розуміння, куди вони рухаються, - говорить Рустам Худжамов.

Все починалось з Михайла Михайлова у «Динамо». І потім, поступово, тренери воротарів з’являлись в інших клубах, що й задало вектор професійного воротарського прогресу в Україні.

- Клуби почали звертати увагу на цю позицію, бо розуміли, що тренер воротарів – це людина, яка має бути у кожному клубі. І президенти зрозуміли, що це ок. Змінили своє ставлення до тренерів воротарів і головні тренери. Це стало важливим елементом штабу. Тренери воротарів тотально змінювали напрям підготовки. Від ліцензій, які починала видавати УАФ з екзаменами, до появи великої кількості спеціалізованої інформації. До того ж з’явилось багато пристроїв для аналізу гри воротарів. Тому є де і чому навчатись, є купа можливостей для аналізу роботи голкіперів, - пояснює Рустам Худжамов.

В українців вірять і українцям довіряють

Тепер воротар з України у Європі вважається абсолютним знаком якості.

- Я спілкувався з кількома тренерами воротарів з різних клубних академій, і всі вони кажуть, що наші дійсно добре навчені. Можливо, не так вже й добре грають ногами, як того хочуть у Європі, але це можна виправити. Тренер воротарів не може на 100% підготувати хлопця до гри ногами. Це має робити головний тренер – інтегрувати до вправ з грою ногами, щоб той розумів принцип взаємодії у команді між гравцями. Як тільки у нас це буде поставлено, наші воротарі заграють ногами на рівні з європейськими, - каже наш співрозмовник. - Раніше молодим футболістам було важко поїхати за кордон. Але зараз, через війну, багато хто виїхав до світових академій. І там були всі приємно здивовані рівнем наших воротарів.

Звісно, що це знаходить своє відображення і на високому рівні конкуренції у національних збірних.

- Які перспективи? Починаючи з рівня національної збірної Ю-17 вже доволі складно вибрати основного воротаря, бо всі однаково сильні. І їх дуже багато таких. І чим далі по сходинках, тим сильніше. І в основній команді дуже складно обрати основного воротаря, бо всі грають на високому рівні. І я думаю, за 5-6 років може бути ще краще. З’являтимуться гравці, які фактично дітьми потрапили до світових академій. Шанси є, - зазначає Рустам Худжамов.

До речі

Богдан Шуст – ексгравець національної збірної України, донецького «Шахтаря», львівських «Карпат», харківського «Металіста», «Інгульця» тощо. Триразовий чемпіон України, володар Кубка УЄФА та Кубка України.

Рустам Худжамов – головний тренер воротарів у збірній України. Ексгравець «Динамо», «Шахтаря», «Іллічівця», «Металурга», «Зорі» та «Харкова». Дворазовий чемпіон України, володар Кубка УЄФА та Суперкубка України.