Путін воює не тільки з Україною, а й зі своїм народом, і він не зупиниться, - The Economist

Президент Росії Володимир Путін воює не тільки з Україною, а й зі своїм народом, пише журнал The Economist.

Захоплення Авдіївки ціною життів 13 000 російських військових і втрати понад 400 танків - ознака залізної рішучості Путіна продовжувати свою війну. І, як зазначає видання, просувається він і на внутрішньому фронті, про що свідчить смерть російського опозиціонера Олексія Навального.

Ці два фронти пов'язані: війна Путіна в Україні завжди була спрямована на те, щоб зміцнити своє становище всередині країни шляхом зміни умов за кордоном. The Economist вказує, що Путін боїться не військової могутності НАТО, а принципів, які були ним створені для захисту миру: демократія, свобода і верховенство права. Вони представляли екзистенціальну загрозу для влади Путіна.

Усередині Росії протистояння цій загрозі відчувається прямими нападами Путіна на свій власний народ. І вони виходять далеко за рамки боротьби з опонентами: путінський режим тепер обертається навіть проти тих, хто йому дружний.

"Все це викликає обурення. Громадські протести жорстоко придушуються, але невдоволення вихлюпується в різних формах і місцях.... Більшість росіян ніколи не просили війни, не жадали української території і хочуть, щоб їхнє життя повернулося в нормальне русло. Ніщо з цього не означає, що протестний рух наростає, але дані опитувань показують, що підтримка війни поступово слабшає", - пише The Economist.

До того ж експерти стверджують, що зараз перед Путіним стоїть "нерозв'язна трилема": фінансування війни, підтримання рівня життя і стримування інфляції. Відзначається, що збиток, нанесений російській економіці не може бути усунутий без припинення війни і скасування західних санкцій.

"Однак Путін не може цього зробити, тому що його режим тепер може існувати тільки в стані війни. Для нього безпечніше подвоїти зусилля, наклавши великі репресії на свій народ, ніж зупинитися, що викличе неминучі питання про ціну і причини війни. Він не перший правитель, який опинився в такій ситуації. Саме до такого висновку прийшло німецьке командування навесні 1918 року, прийнявши підхід до перемоги за принципом "все або нічого" і готуючись до вирішального наступу", - йдеться у публікації.

Також вказується, що розрив між мілітаризмом Путіна і бажанням людей повернутися до нормального життя буде тільки збільшуватися, проте диктатора це навряд чи зупинить:

"Путін бачить світ по-іншому. На його думку, висока ціна цієї війни виправдовує масштаб його зусиль. Путін живе серед древніх руських князів і царів, вимірює свої зусилля століттями та бачить в них історичну місію не тільки по відновленню втраченої імперії, а й по поваленню громадського порядку, що виник після Другої світової війни на Заході і поширився на схід після падіння Берлінської стіни. Він хоче перемогти саме почуття індивідуальної волі, яке втілював Навальний. І він не зупиниться".

Смерть Навального - актуальне 

Як писав УНІАН, про смерть Олексія Навального стало відомо 16 лютого.

20 лютого його мати звернулася до Путіна з вимогою розпорядитися віддати їй тіло сина:

"5-й день я не можу побачити його, мені не видають тіло і мені навіть не говорять, де він знаходиться. Я звертаюся до вас, Володимир Путін. Вирішення питання залежить тільки від вас. Дайте мені нарешті побачити мого сина".