"Найважче залишати свою землю": оборонці Авдіївки розповіли про вихід з коксохімічного заводу

Як розповів командир батальйону 47 окремої механізованої бригади, їм навіть вдалося евакуювати з заводу всіх "двохсотих" та "трьохсотих".

Військові пригадали, як відходили від коксохіму в Авдіївці

У новому сюжеті проєкту "Український Свідок" командир та військовослужбовці 26 окремого стрілецького батальйону 47 окремої механізованої бригади, які тримали оборону на Авдіївському коксохімі, розповіли, як розвивалися події, коли виросла інтенсивність боїв.

Командир 26 ОСБ з позивним "Монгол" зазначив, що якщо порівнювати з "Азовсталлю", то коксохім у рази менший, але як фортецю його використовувати можна.

За його словами, інтенсивність наступу на завод зросла у січні: тоді росіяни почали наступ з різних напрямків.

При цьому дронами по заводу майже не працювали — там дуже багато металу, який створює радіоперешкоди,
– зазначив військовий.

Командир роти 47 ОМБр Олексій "Алі" пригадав, що Авдіївський коксохім росіяни обстрілювали переважно керованими авіабомбами.

"Завод розбирали вщент. Коли прилітає один КАБ, то зі стелі все падає тобі у стаканчик із кавою. А тепер уявіть, що таких КАБів прилітає двадцять, а то й більше", – зауважив "Алі".

Під час наступу на завод росіяни застосовували свої традиційні "м'ясні штурми". Як пригадав "Монгол", росіяни багато кинули людей і багато з них полягло.

Завезли "зеків", навіть без зброї та броні. Багато з них здавались у полон. Були навіть "петухі", як вони самі себе називали. А під кінець у бій йшли й кадрові військові, і контрактники. І теж здавались у полон,
– сказав командир.

Переломний момент в обороні настав, коли росіяни захопили терикон поруч із заводом. За словами "Монгола" найтяжчим було виходи з Авдіївського коксохімічного заводу й залишати свою землю.

"Якби була можливість стояти до останнього, то ми б стояли", – розповів він.

Водночас "Алі" додав, що деякі хлопці не хотіли виходити із заводу. Але було відповідне рішення для збереження особового складу, тому "дали наказ – ми відійшли".