Безпілотники й можливість дистанційного керування дронами допомагають змінювати хід повномасштабної війни Росії проти України. Про це заявив колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який висловив підтримку Україні з перших днів вторгнення.
Борис Джонсон дав ексклюзивне інтерв’ю спеціальній кореспондентці міжнародного відділу програми Факти ICTV Наталі Луценко. Він пояснив, чи підтримуватиме Дональд Трамп Україну в разі перемоги на виборах США, як безпілотники змінили хід війни та чому Велика Британія має брати приклад.
– Почнімо з вашої нещодавньої колонки в Daily Mail. Ви вважаєте, що “президентство Трампа може бути тим, чого світ потребує”. Що додає вам оптимізму, щоб вважати, що Трамп – це кращий варіант для сучасного світу і викликів, особливо коли йдеться про напад Росії на Україну?
– По-перше, нам варто бути обережними щодо політики США. Люди говорять речі під час дебатів у США, які, можливо, призначені на їхню внутрішню аудиторію, електорат, медіа. Ці заяви не обов’язково відображають те, що кандидати в президенти планують робити, якщо вони прийдуть до влади.
Я дуже поважаю Джо Байдена. Я вважаю, що він був дуже стійким у відносинах з Україною і зробив багато великих справ. Якщо Трамп прийде до влади, то багато людей каже, що ми все це втратимо. Я просто пропоную подивитися на речі інакше.
Люди хвилюються, що ми втратимо американську підтримку. Я хочу пояснити, що це дійсно не обов’язково правда. Якщо ви глянете на історію Дональда Трампа, коли він був президентом, фактично він був дуже твердим у багатьох питаннях, в яких його демократичні попередники були слабшими.
Трамп першим надав українцям ракети Javelin. Вони були дуже важливими для подальшого захисту Києва. Коли я був міністром закордонних справ Великої Британії, стався неприємний інцидент, тоді Путін отруїв деяких людей у Солсбері. Трамп вислав зі США 60 російських дипломатів. До цього всі говорили, що він буде близьким з Путіним. Це виявилося не так.
Я хочу запропонувати альтернативне бачення можливого президентства Трампа. Він може бути дійсно дуже твердим і муситиме зробити вибір. Чи він хоче бути президентом, який зробить Америку великою? Або він хоче бути президентом, який дозволяє віддати демократичну європейську країну на поталу диктатору Путіну? Я вважаю, що він вибере підтримати Україну. Я схиляюся до цієї думки.
– Українці взагалі не оптимістичні щодо Трампа, особливо після його провокативних заяв щодо Путіна, війни та НАТО. Люди виправдано відчувають тривогу і страх через його кандидатуру в президенти.
– Так, я знаю. І розумію це. Звісно, правда в тому, що він дуже вільно висловлюється, особливо на своїх мітингах. Частково, це одна з причин його популярності та впливовості. Я можу помилятися. Можливо, я не правий. Проте у мене сильне відчуття, що він не захоче увійти в історію як той, хто здався перед Путіним. Він справді не захоче цього.
– За перемоги Трампа, якою потенційно стане підтримка України? Чи США постачатимуть зброю Україні надалі? Або ж Вашингтон тиснутиме на Київ стосовно переговорів і компромісу щодо територій з агресором? Чому я це запитую? Ви пам’ятаєте, він нещодавно сказав, що вирішить війну за один день.
– Трамп завжди хоче виступати переговорником та укладати угоди. Я пам’ятаю, він говорив, що збирається позбавити Північну Корею ядерної зброї. Ці переговори не відбулися. Коли він стикнеться з реальністю, то зробить правильний вибір. Я на це сподіваюся.
Що таке переговори? Як вони працюють? Україна заморожує конфлікт і втрачає частину територій. І Путін відступає? Ні, адже він сказав, що хоче всю територію вашої держави. Путін каже, що він навіть не вважає Україну реальною країною, що, звісно, жахливо. Я не бачу, де тут взагалі місце для переговорів. Якщо українці хочуть якісь переговори – це їм вирішувати. Але вони не хочуть. Я особисто, як прихильник України, погоджуюсь із цим.
– Безпека України здається вже непріоритетним питанням для Європи. Чому це відбувається, на вашу думку?
– Я не зовсім з цим погоджуюсь. Якщо подивитися на фактичну картину, європейці серйозно ставляться до війни в Україні. Десятиліттями американці, той самий Трамп, закликали європейців витрачати більше на оборону. Я пам’ятаю, як я разом з Дональдом брав участь у саміті НАТО, де під час промови він критикував європейців. Він критикував французів, німців та інших за те, що вони не витрачають достатньо на оборону в Альянсі.
Подивіться зараз. Тепер всі європейські держави витрачають 2% ВВП на оборону і навіть більше. Німеччина випереджає Велику Британію як військовий донор для України. Нам має бути за це соромно. Ми повинні витрачати ще більше для підтримки українців. Європейський парламент щойно проголосував за новий пакет допомоги на €50 млрд. Ці кошти Україна отримає впродовж наступних трьох років.
Я вважаю, що, якщо порівняти загальні витрати ЄС на військову допомогу Україні, вони вже перевищують американські. Не набагато, але більше. Може й добре, що американці своїм невдоволенням підштовхнули європейців отямитися і рівномірно ділити важкі обов’язки.
– Експерти очікували, що Росія вестиме високотехнологічну війну. Натомість вони використовують різні види зброї та атакують Україну застарілим обладнанням.
– Так, як навіть Т-72, танки із 1960-х років.
– У зіткненні між очікуваною боротьбою високих технологій та використанням застарілої зброї, яка тактика обере гору і як це вплине на хід війни?
– Навіть як не військовий експерт, я бачу, які неймовірні речі вдаються українській армії з використанням високих технологій. Я вважаю, завдяки безпілотникам і дистанційному керуванню дронами вдається змінювати хід війни. Якщо подивитися на те, що відбувається в Чорному морі, де Збройні сили України досягають успіху, це вдається завдяки просунутим технологіям. Це вже сучасне обладнання.
Я вважаю, було б добре нам у Великій Британії більше ділитися сучасними розробленнями з Україною. Я переконаний, що нам потрібно розвиватися разом з Україною. Ви питаєте, що візьме гору. Я вважаю, що зрештою у війнах перемагатимуть сучасні технології, адже всі технологічні революції відбуваються переважно на Заході.
Я маю на увазі той же Google. Microsoft. Tesla. Де розташовані всі ці компанії? Вони ж не базуються у Москві, правда? Такі розроблення не для них. Це, зрештою, прерогатива Заходу в питанні сучасних розроблень і великих проривів. Моя думка: у середньостроковій перспективі військова промислова потужність Заходу дасть перевагу Україні на полі бою.
– Яке ваше подальше майбутнє в політиці?
– Майбутнє… Поки що я насолоджуюся доволі безтурботним, спокійним життям в Англії. Я розв’язую побутові питання, доглядаю свій сад і намагаюся порозумітися з газонокосаркою, яка працює на штучному інтелекті.
– А над якою книгою зараз працюєте?
– Скажу так, я точно захочу її привезти в Україну. Вона переважно про мир. І я з нею тут буду.
– Дякую вам за ваш час.
– Дякую вам! І до зустрічі!