Зараз дітей таке їсти не змусиш, а тоді було верхом насолоди: дивні ласощі із СРСР

Попри поширений міф, морозиво в Радянському Союзі було не таким натуральним і корисним, як прийнято вважати. А крім того, радянські діти їли такі "ласощі", на які їх сьогоднішні однолітки не подивляться (і правильно зроблять), адже вибір солодощів і десертів у СРСР був дуже мізерним, а крім того, у батьків не завжди були гроші на ці "надмірності".

"Телеграф" розповідає про звичайні тоді дитячі солодощі. Сьогодні багато з них викликають не тільки подив, а й побоювання за здоров’я дітей.

Палений цукор

Це своєрідний саморобний льодяник — діти брали столову ложку, насипали цукор і тримали над вогнем газової плити. У цукор, що розтанув (а часто й пригорів), коли він трохи остигав, вставляли сірник. Це був "радянський чупа-чупс". Про шкоду перепаленого цукру для дитячого здоров’я ніхто не думав.

Сухий кисіль

Також серед дітей був популярний сухий кисіль. Діти просто розвертали брикет і гризли суху солодку масу з фруктовим смаком. Нерідко вони скидалися, щоб купити кисіль на кілька людей.

Кава у брикетах

Сьогодні можна вибирати з величезної кількості сортів та виробників напою, а в СРСР натуральна кава була розкішшю. Водночас на полицях магазинів були не лише дивні кавові напої із жолудів, а й кава та какао у брикетах. Це називалося "молочний концентрат" і коштувало 10 копійок. Він був порційним — треба було залити його окропом і напій готовий. Але діти гризли його сухим — своєрідна "цукерка".

Аскорбінка

Радянські діти знаходили ласощі навіть в аптеках. Там вони скуповували аскорбінку, вона була у порошку в маленьких конвертиках і мала кисло-солодкий смак. Діти купували її та їли просто як цукерку, ніхто не замислювався про необхідність дозування вітаміну С.

Хліб з цукром, печиво з олією та "йогурт"

Крім цих досить екзотичних "солодощів" були й прості, якими сьогодні не спокусиш дитину. Наприклад — шматок батона, посипаний цукром. Верх гурманства спочатку намазати хліб вершковим маслом, а зверху посипати цукром. Деякі змочували батон, щоби цукор не розсипався.

Ще одна радість радянських дітей – своєрідний аналог сьогоднішнього печива із начинкою. Однак дуже примітивний — печиво мастили маслом, зверху — друге печиво й ласощі готові.

Про йогурти у Союзі навіть не чули, але іноді готували його далеку подобу. У неповну банку сметани додавали ложку варення — ось тобі й "йогурт".

Раніше "Телеграф" розповідав про дикі методи виховання дітей у Союзі. Це були вкрай жорстокі та принизливі "педагогічні прийоми".