Банківська система України у період війни: чи справді українці втрачають віру її надійність

Що відбувається з депозитами

За статистикою Нацбанку, повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, у січні відбувся доволі помітний відплив депозитів у гривнях.

• Як пояснив експерт Данило Монін у коментарі 24 Каналу, це через зростання напруги у суспільстві та туманність перспектив на 2024 рік.
• Втім Ілля Несходовський для 24 Каналу розповів, що відтік спостерігається через те, що напередодні Нового року в Україні кількість депозитів суттєво виросла.

Ілля Несходовський

Економіст, керівник аналітичного напряму мережі "АНТС"

В цілому, якщо подивитися на динаміку протягом останнього року, то відтік не є показовим до того, що ринок поступово йде до зменшення кількості депозитів. Тобто у нас у грудні був великий плюс, а у січні відбувся певний мінус.

Данило Гетманцев запевняє, що хоч темпи й обсяги скорочення депозитів у гривні зараз є найбільшими від початку війни, але говорити про "зраду" не варто.

Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Попри війну українська банківська система показала себе лише з найкращого боку. Її стабільність та надійність завоювала довіру українці, які продовжили нести гроші до банків.

Чому "зрада" скасовується

За статистикою НБУ, у січні 2024 року скоротилися вклади у національній валюті – 3,2% (-51,3 мільярда гривень) до 1 577,1 мільярда гривень. Данило Гетманцев каже, що попри це, українська банківська система на сьогодні є доволі стійкою:

• Від початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70%, або на 650 мільярдів гривень.
• А явище, яке пов'язане зі скороченням банківських вкладів у гривнях у перший місяць року – це сезонне явище.

Дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків,
– каже голова фінансового комітету.

Водночас це не означає, що проблем взагалі немає. Про одну із них розповів Данило Монін. Йдеться про припинення базової функції, а саме кредитування економіки.

Щобільше, вона фактично перестала виконувати й функцію кредитування держави через купівлю ОВДП,
– додає економічний експерт.