Росія продовжує масовані обстріли України, відновивши атаки по енергетичних об’єктах і обираючи нові цілі для атак.
Своєю чергою у РФ можлива мобілізація після проведення “виборів президента”, на що вказують заяви російського міністра оборони Сергія Шойгу.
Яким був цей тиждень війни та які наміри мають російські окупанти – про це в інтерв’ю Фактам ICTV розповів учасник російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
- Обстріли енергетичної системи України
- Масовані ракетні удари РФ
- Удари по НПЗ і об’єктах РФ
- Ситуація на фронті: чи можлива в Росії нова хвиля мобілізації
- Удари по Криму
Обстріли енергетичної системи України
Щодо атаки РФ на енергетичні об’єкти, то тут, вказує військовий, ворог, ймовірно, хотів щось приховати, наприклад, масований удар по ДніпроГЕС.
– Ми розуміємо, що коли стало тепліше, то зникла така велика потреба в теплі. Опалювальний сезон ще триває, але він незабаром закінчиться. Я думаю, що головне – це був удар по ДніпроГЕС, вони хотіли зруйнувати греблю. На це вказує і те, що за декілька днів росіяни казали, що ми (українці, – Ред.) нібито плануємо підірвати греблю, щоб звинуватити Росію. Але ми бачили, як ракети атакують безпосередньо греблю. Але однією ракетою зруйнувати греблю неможливо, тому вони запустили декілька, – вказує він.
Майор запасу ЗСУ додає, що останнім часом росіяни б’ють переважно по цивільних українських об’єктах. Ймовірно, вказує військовий, це могло бути здійснено з метою створення дестабілізації всередині українського суспільства.
Тому, зазначає Гетьман, підрив багатоповерхівки в Україні, що, безумовно, є трагедією для українців, не буде для Росії “ефективним” ударом. Кремлю потрібно більше жертв, тому підрив ГЕС, який масштабував кількість постраждалих на десятки тисяч, значно “ефективніший” для російської сторони.
– Це робили нацисти під час Другої світової, це робили комуністи. Тобто вони (росіяни, – Ред.) – послідовники фашистсько-комуністських систем і намагаються зробити те саме. Тому енергетичні об’єкти, мені здається, що це було прикриття атаки на теж енергетичний об’єкт ДніпроГЕС, але завдання було не пошкодити (енергосистему України, – Ред.).., а створити екологічну катастрофу і завдати шкоди великій кількості цивільного населення, – вказує він.
Масовані ракетні удари РФ
– Ми знаємо кількість ракет, скільки вони можуть виготовляти. Орієнтовно це близько 100 ракет (в місяць, – Ред.), може трохи менше. Це залежить від комплектуючих, від їх сірих схем, по яких вони це намагаються отримати. Це всі ракети, кожного класу, – пояснює він.
Олексій Гетьман, посилаючись на дані Головного управління розвідки, каже, що станом на кінець 2023 року у росіян залишалось близько 800 ракет різних класів.
За словами військового, нещодавно виробленими ракетами росіяни змінюють на складах ті, які лежали в так званому недоторканому запасі (НЗ).
Водночас майор запасу ЗСУ припускає, що в цих атаках могли використовуватись північнокорейські чи іранські ракети. Втім, ця інформація ще потребує додаткової перевірки, зазначає він.
– Є інформація і про те, що деякі комплектуючи для їх ракет вони (росіяни, – Ред.) не змогли отримати, тому ті ракети, які по нас летіли, вже не були такими керованими, як вони б мали бути, якби були повністю укомплектовані. Тому, в цілому, якщо ми кажемо про балістичні ракети, то це були болванки, а не керовані ракети. Так само і крилаті ракети, які мають маневрувати. Ті ракети, на які не вистачило їм комплектуючих, вони вже були не високоточні. Їх ймовірне кругове відхилення становило близько 100 метрів, – додає він.
Саме тому, коли Росія б’є некерованими і не високоточними ракетами по українських об’єктах, такі удари РФ можна розцінювати як спрямовану атаку по цивільних об’єктах України.
Удари по НПЗ і об’єктах РФ
За словами Олексія Гетьмана, нещодавні удари по російських НПЗ навряд чи принесуть швидкий ефект, оскільки у Росії є значні запаси для літаків, бронетехніки, автомобілів тощо.
– Ми побачимо цей ефект, але він буде не одразу. Треба розуміти, що в них 32 НПЗ, якщо не помиляються, тому суттєво зменшити їхні можливості з переробки нафти та виготовленню пального – не варто очікувати, – вказує він.
Скорочення переробки нафти, яке з’явилось після ударів дронів по НПЗ, не є суттєвим, вказує військовий. Водночас, якщо продовжити нищити російські заводи, то ефект буде інший. Майор запасу ЗСУ додає, що ефект від ударів по НПЗ скоріш психологічний.
Крім самих нафтопереробних заводів, ціллю на території РФ можуть бути науково-дослідні інститути та інші промислові об’єкти.
– Атакувати об’єкти, які вироблять електрочайники… сенсу немає, щоб витрачати на це сили, гроші, ракети. Тому це відбувається виключно по військових, промислових об’єктах, штабах. Все, що пов’язано із армією, – сказав він.
Ситуація на фронті: чи можлива в Росії нова хвиля мобілізації
Після того, як в Росії намагались форсувати наступ на фронті до перепризначення президентом Володимира Путіна, яке росіяни називають виборами, були оцінки, що буде певно затишшя на передовій. Водночас після того, як Путін повторно легітимізувався при владі, він тепер має політичні сили на проведення як додаткової мобілізації, так і ескалації бойових дій.
Паралельно із цим, вже після псевдовиборів в Росії, російський міністр оборони Сергій Шойгу вказував, що держава-терорист планує сформувати до кінця року дві загальновійськові армії і тридцять з’єднань, зокрема чотирнадцять дивізій і шістнадцять бригад. За оцінкою експертів, це близько 200 тис. осіб.
Майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман вказує, що це не є таємницею і в Росії дійсно планують додатково залучити на війну проти України близько 300-400 тис. осіб.
– Вони планують мобілізуватися. Ці активні дії з приводу мобілізації були відкладені, бо не хотіли кремлівським дідам щось робити напередодні виборів, щоб картинку не псувати. А після виборів вони вже почали ці дії, – вказує військовий.
За словами Гетьмана, те, як росіяни збирали дані українців в тимчасово захоплених регіонах, може свідчити і про те, що згодом проти України хочуть мобілізувати українців на окупованих територіях.
Військовий вказує, що Росія зараз буде намагатись зібрати усі потуги, щоб відновити свої активні наступальні дії на фронті. За оцінкою Гетьмана, цей наступ може бути відбутись, можливо, у червні поточного року.
Разом з тим, вказує майор запасу Гетьман, Україна готується до наступу РФ, активно утворюючи фортифікаційні споруди.
Удари по Криму
Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко вказує, що удар по тимчасово окупованому півострову Крим у ніч на 24 березня вразив не лише Центру зв’язку Чорноморського флоту РФ, а також об’єкти, пов’язані із системою управління та інфраструктурою окупантів, але й ураження БДК Азов і Ямал.
– Річ у тім, що БДК Азов і Ямал були останніми “робочими тюленями” чорноморської флотилії проєкту 775. Нагадаю, що БДК проєкту 775 – це не просто основний робочий тюлень російського флоту, а й корабель, який Росія не може виготовляти, оскільки за часів СРСР його будували на верфі Stocznia Północna не в Союзі, а в Польщі, в Гданську, – додає він.
Тому, вказує Коваленко, навіть якщо ці кораблі не пішли на дно, а були пошкоджені, їхній ремонт “не є реальним”.