Всі вони дуже ласкаві та тягнуться до людей
Домашні тварини, які завжди були вразливою частиною світу людей, зараз опинилися в епіцентрі пекла. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну безліч собак і котів опинилися на вулиці, прив'язаними до парканів, покинутими в замкнених квартирах. Частину з них вдається віддати в хороші руки нових господарів, але притулки тварин все одно заповнені до межі.
"Телеграф" побував в одному з таких закладів, щоб дізнатися, як живеться тваринам в умовах війни та чому моду на породистих собак не слід підтримувати.
Сотні хвостиків чекають на свою сім'ю
Селище Широке Дніпропетровської області. Саме тут, за 11 км від міської метушні Кривого Рогу, розташувався притулок "Рукавичка". На огородженому парканом просторому майданчику собаки почуваються вільно. Кожен чотирилапий мешканець притулку має невеликий власний дерев’яний будиночок, де можна заховатися від спеки чи негоди.
Одна маленька собачка перебувала осторонь решти, у спеціально відгородженому вольєрі. Як пояснила власниця притулку Олена, цей песик має дещо бунтівний норов. "Вона посварилася з усіма і почала кусатися, тому ми тимчасово ізолювали її заради безпеки", — каже жінка.
Олена розповіла нам, що притулок "Рукавичка" був заснований чотири роки тому. Саме для його побудови жінка придбала земельну ділянку. Нині вона керує двома притулками. Окрім основного — є ще реабілітаційний центр для тварин з особливими потребами, який перебуває на стадії будівництва. Цей центр розташований у сусідньому селищі, приблизно за два кілометри від "Рукавички".
— Притулок – це була моя мрія з дитинства. Я завжди допомагала тваринам, і в мене вдома вони завжди були. Іноді я зверталася до перетримки. З часом зіткнулася з проблемою: не завжди вдавалося знайти вільне місце або вчасно оплатити послуги. Тоді з'явилась ідея придбати власну ділянку, щоб створити постійний притулок для тварин, — розповідає Олена.
Наразі два притулки опікуються 111 собаками з цуценятами. Цифра мінлива, адже тварин іноді забирають. Число котів у притулках сягає 40.
З початком війни ситуація погіршилася
До війни тварини потрапляли у притулки завдяки небайдужим людям, які не могли пройти повз бездомну собачку чи котика. Їхні долі були різними, їм давали шанс на нове життя. У притулках нема "звичайних" тварин. Кожна з них пережила свою трагедію. З початком війни ситуація погіршилася, а кількість тварин у притулку подвоїлась.
— Це сталося одразу, протягом перших тижнів. В притулок почали привозити тварин з деокупованих й окупованих територій, зон активних бойових дій, рятуючи їх від жахіть війни. Десь за рік люди почали трохи адаптуватися до нових реалій, брали собак і котиків у свої родини. Однак притулки все одно переповнені, — розповідає жінка.
Часто, вирушаючи на фронт, бійці, які не мають кому залишити своїх улюбленців, привозять їх у притулок. А ще трапляється, що на бойових позиціях до військових прибиваються собаки. Бійці постійно переміщуються, тож не можуть тримати біля себе тварин. При першій нагоді хлопці привозять тварин до притулку,
— Було багато випадків, коли привозили і "вагітних" тварин, і вже з цуценятами. Військові намагаються забрати всіх, кого вдається спіймати, всіх привозять. Крім "Рукавички", є ще кілька притулків у регіоні, які також допомагають тваринам, постраждалим від війни, — ділиться Олена.
Кожна тварина має свою історію
Одна з собачок, яка опинилася в притулку, пережила сильний емоційний стрес. За словами власниці закладу, тварина настільки травмована, що не виходить з будки, навіть коли їй приносять їжу.
— Ми забрали її до себе, але вона дуже налякана. Невідомо, що сталося з нею, хто її скривдив. Вона досі не може звикнути до людей і боїться їх. Якщо раніше вона навіть не підходила до їжі, то зараз може трохи поїсти. Це невеликий, але все ж таки прогрес. Їй потрібен час, щоб оговтатися від пережитого, — розповідає Олена.
Ще один з песиків зовсім сліпий.
— Ця собака пережила багато горя. Вона втратила зір ще до великого вторгнення. Її врятував військовий, який, на жаль, вже загинув. Він знайшов її викинутою на вулицю. Ймовірно, собака страждала від декількох хвороб, зокрема, мала проблеми з нирками. До того ж через похилий вік вона остаточно осліпла. Військовий привіз собаку до нашого притулку одразу після лікування в клініці. Тут вона доживе свій вік. На жаль, таких тварин рідко беруть до родин, — каже жінка.
На вольєрі висить таблиця: "Для нас честь доглядати тварин героя Чіпігіна Олександра".
— Найбільше шансів знайти нову сім'ю мають цуценята та великі собаки. Великих забирають переважно у приватні будинки, а цуценят у квартири. Проте, загалом, відсоток тварин, які знаходять нову сім'ю, невисокий — близько 15%. Більшість залишаються в притулку, який постійно поповнюється новими мешканцями. Ми публікуємо оголошення про них у соцмережах — Instagram та Facebook, щоб збільшити шанси на їхнє влаштування, — розповідає Олена.
Щасливі історії
Попри те, що більшості тварин не щастить знайти турботливих господарів, трапляються і радісні випадки. Собака на кличку Ліса стала однією з тих, кому посміхнулася доля.
— Ми знайшли її на вулиці, і вона була дуже дикою. На жаль, у собаки перелом хребта, через що вона не може ходити на всіх лапах. За нашими даними, її хтось жорстоко побив. Ліса не підпускала до себе людей і була дуже агресивною, тому її було важко спіймати. Але нам все ж вдалося це зробити. Після лікування та ретельного догляду собака почувається краще. Набрала вагу і стала більш лагідною. Завдяки публікації в соцмережах, Ліса знайшла нову сім'ю за кордоном, — каже власниця притулку.
Після довгих клопотів з документами волонтери супроводили собаку до Львова. Там її зустріла дівчина, яка й повезла Лісу до нового дому в Празі.
Серед мешканців притулку є песик з кличкою Чіп. Його худенького знайшли на автозаправці восени, під дощем, він повзав лише на передніх лапах і не відчував задні.
— Наступного дня, як ми повідомили про нього в соцмережах, відгукнулася жінка-волонтерка, але з якоїсь причини так і не забрала песика. Іншого дня ми все ж забрали Чіпа до притулку — він виявився дуже лагідним, проте від болю не давав робити йому ін'єкції та масаж, необхідний для реабілітації, — розповідає жінка.
Рентген і МРТ показали, що у Чіпа защемлений нерв у хребті, але він не був повністю перебитий. Лікарі сказали, що за належного догляду в нього є шанси на одужання. Тож волонтери наважилися піти на ризик і докласти всіх зусиль.
Хоча зараз Чіп і хитається, але вже ходить самостійно. На його лікування та реабілітацію було витрачено чимало коштів і зусиль.
На утримання притулку потрібні величезні гроші
"Рукавичка" існує завдяки небайдужим людям, які роблять донати та всіляко допомагають.
— Я вкладаю у це багато особистих коштів. Як кажуть, чоловікові гроші – то мої гроші, а мої гроші – це гроші тварин, — жартує жінка.
Найбільше коштів йде на лікування.
— На жаль, ми не можемо назвати точну суму, адже вона постійно змінюється. Наприклад, таблетка від кліщів для собаки коштує 280-350 гривень. Ціна залежить від ваги тварини. Укуси кліщів дуже небезпечні. Лікування укушеної кліщем собаки може коштувати до 5 тисяч гривень – це у 10 разів більше, аніж профілактична обробка, — ділиться Олена.
На корми та лікування собак виділяється близько 30 тисяч гривень, не рахуючи котів. Окремі пункти витрат — курси лікування захворювань. Наприклад, для собаки Герди з нирковою недостатністю щомісяця потрібно виділяти кошти на спеціальне харчування та ліки, вартість яких може сягати 5 тисяч гривень і постійно зростає. Також чималі кошти йдуть на ліки для тварин з алергіями — одна таблетка коштує 100 гривень.
Окрім цього, притулок постійно потребує ремонту вольєрів і покращення умов утримання тварин. Будують прогулянкові майданчики. Все роблять для того, щоб підопічні мали змогу більше рухатись і не сидіти постійно в клітках. Потрібно утримувати персонал, який доглядає і годує тварин, прибирає вольєри.
Не обходиться без витрат на виїзди для порятунку тварин.
— Люди з Кривого Рогу та околиць міста можуть звернутись із проханням забрати хвору чи покинуту тварину. От зовсім недавно військові викликали нас, адже їхня собака-мама після пологів загинула під колесами машини, а цуценят нікому було вигодовувати. Ми забрали малят і зараз годуємо їх спеціальним молочком, — каже Олена.
Власниця притулку з жалем констатує, що жодна ветеринарна клініка не надає безкоштовні послуги для безпритульних тварин. Але вона щиро вдячна клініці "Лямур" за те, що вони погоджуються лікувати тварин у борг.
Звісно, підтримувати усе це дуже важко й дорого. Тож притулок "Рукавичка" завжди вдячний за будь-яку благодійну допомогу від небайдужих громадян". Всі реквізити є в телеграмі.
Ласкаві серця
— Я хотіла б наголосити, що не слід орієнтуватися лише на модні та популярні породи тварин. У тренд має увійти брати безпритульних чотирилапих друзів, адже в них так само є своя "порода". Це мають розуміти ті, хто називає безпритульних тварин безпородними. Але насправді кожна тваринка — особлива й унікальна. Варто розуміти, що самі "породи" — це людський винахід. Раніше такого поділу не існувало, — каже власниця притулку.
Вона закликає не боятися і не соромитися брати додому навіть особливих чи постраждалих тварин. Не судіть книгу за обкладинкою — кожен безпритульний пес чи кіт гідний любові та турботливого дому, незалежно від зовнішності чи походження.
— У нас є собачка, яка користується візочком для літніх собак. Вона дуже ласкава і навіть проситься в туалет, коли їй потрібно. Звісно, іноді вона не може стримати свою радість, що може лякати людей. Ми хочемо донести, що цього не варто боятися, — ділиться Олена.
На фото ви можете побачити лише частину тварин, які шукають люблячу родину. Вони потребують вашої турботи та ласки. Напишіть @rukavichka_kr в Instagram або зателефонуйте за номером (096) 528 34 05, щоб подарувати їм шанс на щасливе життя.