Вибори у Словаччині: чи стане новий президент головним болем для ЄС та України

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Словаччина одразу відгукнулася на заклик про допомогу Україні. Лише один факт, який показує тодішнє ставлення, – Словаччина першою з блоку НАТО відправила українцям винищувачі. А ще були боєприпаси, бронетехніка та ракетні системи С-300. Також словацька влада підтримала всі санкції проти Росії та прийняла сотні тисяч українських біженців.

Усе кардинально змінилося після того, як прем'єр-міністром став Роберт Фіцо, відомий своєю антиукраїнською та проросійською риторикою. Він проти вступу України до ЄС і НАТО й заявляв, що Україні потрібно визнати всі свої окуповані території російськими, щоб досягти миру. Якщо раніше ЄС мав проблему лише з позицією Будапешта, який активно користувався правом вето у питанні української допомоги, то тепер до цього процесу приєдналася і Братислава.

Днями у Словаччині завершився перший тур президентських виборів, основні кандидати – Іван Корчок і Пітер Пеллегріні вийшли у другий тур. Корчок – рішучий прихильник України, Пеллегріні – багаторічний політичний партнер Фіцо, і цим усе сказано.

Оскільки жоден із них не набрав 50%, повторне голосування призначено на 6 квітня.

Про те, чому президентські вибори у Словаччині важливі для ЄС та України, – у матеріалі OBOZ.UA.

Хто може стати президентом Словаччини

Конституція Словаччини наділяє президента переважно церемоніальними повноваженнями, включно з підписанням законопроєктів (парламент може подолати президентське вето, ухваливши законопроєкти вдруге), затвердженням кандидатур на посаду міністра кабінету міністрів і керівника розвідувальної служби країни SIS. Однак протягом трьох десятиліть незалежності саме президент виступав стримувальним фактором, який заважав тій чи іншій політичній силі узурпувати владу.

Відтоді, як прем’єр Фіцо повернувся на посаду у жовтні 2023 року, саме чинна президентка Словаччини Зузана Чапутова рішуче виступала проти "безпрецедентних" змін його уряду стосовно кримінального кодексу країни, зовнішньої політики та його позиції щодо агресії Росії проти України.

Цей буфер може незабаром зникнути, оскільки Чапутова участі у виборах не взяла. У другий тур вийшли кандидат від ліберальної опозиції, колишній міністр закордонних справ Іван Корчок, який набрав 42,52% голосів, і спікер парламенту й права рука Фіцо – Пітер Пеллегріні, якого підтримали 37,03% виборців. Третє місце посів проросійський політик Штефан Гарабін із майже 12%.

Саме тому ситуація для демократичних сил Словаччини виглядає досить загрозливо. Адже прихильники Гарабіна, який відкрито схвалює російське вторгнення та інші дії Путіна, навряд підтримають прозахідного та проукраїнського Корчока.

Фіцо будує аналог Угорщини Орбана чи "міні-Росію"

"Фіцо повернувся до влади й будує по суті авторитарну систему та намагається змінити зовнішньополітичну орієнтацію Словаччини, а Пеллегріні представляє цю тенденцію", – зазначає Чапутова.

Роберт Фіцо та представники його партії Smer-SD називають російське повномасштабне вторгнення в Україну "війною Америки проти Росії", яку неможливо виграти. Він припинив допомогу й постачання озброєння для захисту нашої країни та заявляє, що незабаром у Європі прихильники України будуть у меншості, особливо якщо на наступних президентських виборах у США переможе Трамп.

Перші кроки Фіцо після повернення до влади (від взяття під контроль державних ЗМІ та ретрансляції російської пропаганди до скасування спеціальної прокуратури) викликали тривогу у Брюсселі. Керівна коаліція Словаччини нині працює ніби за підручником прем’єр-міністра Угорщини Орбана чи диктатора Путіна.

Нинішній уряд Словаччини блокує діяльність вільних вітчизняних ЗМІ, називаючи їх "ворожими". Натомість надає перевагу проросійським ЗМІ, таким як Hlavné správy, які поширюють наративи Кремля.

За зразком Путіна, Фіцо перетворює словацьке телебачення на рупор пропаганди. Так, буде створено новий орган під назвою Словацьке телебачення і радіо (STaR), яким керуватимуть політичні призначенці з його партії.

"Пріоритетом для Фіцо є демонтаж демократії та встановлення автократичного режиму", – зазначає колишній прем’єр-міністр Одор.

Права рука Фіцо: хто такий Пітер Пеллегріні

Кандидат Фіцо, якого він підтримує на виборах, – Пітер Пеллегріні – лідер лівої партії HLAS, яка входить до коаліції із партією Smer-SD. Ці двоє довгий час співпрацювали, зокрема Пеллегріні був віцепрем'єром в уряді Фіцо у 2016-2018 роках, а до 2020 року входив до партії Smer-SD.

Певний час Пеллегріні був дуже обережний у висловлюваннях про війну в Україні. Рік тому він говорив, що "Україна має бути підтримана, тому що її територіальну цілісність було порушено. Але ми завжди говорили: якщо уряд хоче допомогти Україні, він має двічі допомогти словацькому народу". Скажімо так, досить хитка позиція, яка легко трансформувалася у відмову допомагати нашій країні.

Після виборів у 2023 році та отримання посади спікера парламенту політична сила Пеллегріні кардинально змінила позицію щодо допомоги Україні. Лідер HLAS чітко заявив – про військову допомогу "більше не йдеться", Словаччині "більше нічого надіслати" Україні.

Прозахідний, проукраїнський

Іван Корчок має підтримку парламентської опозиції у Словаччині й так само, як чинна президентка Зузана Чапутова, вважається рішучим прихильником України. Він обіцяє стати противагою уряду чинного прем'єр-міністра.

Кар’єрний дипломат і прозахідний кандидат Корчок був міністром закордонних справ у 2020-2023 роках. До цього він був постійним представником Словаччини при ЄС, головою делегації на переговорах про вступ країни до НАТО у 2003 році, а також послом у Німеччині та США.

Його кандидатура привертає увагу не лише через його дипломатичний досвід, але й через його прихильність до Євросоюзу, НАТО й західної траєкторії зовнішньої політики Словаччини.

"Якщо хтось переверне зовнішньополітичну орієнтацію, якщо вони говоритимуть і надалі, що війна в Україні – справа рук Заходу, якщо намагатимуться ізолювати Словаччину, я буду протистояти їм", – пообіцяв Корчок.

Потрібно працювати з усіма

"Якими б не були майбутні результати президентських виборів, ми повинні привітати словаків і саму Словаччину з новим президентом і розвивати нормальні конструктивні відносини. А щодо діяльності самої України, я сподіваюся, що наше посольство в Братиславі значно активніше займе позицію щодо просування українських наративів серед словацького суспільства, бо на сьогодні цієї роботи не видно, на жаль. Саме тому російські наративи просто заполонили інформаційний простір Словаччини з усіма негативними наслідками для нашої країни", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Внутрішня політика – справа словаків. Щодо оцінок міжнародної політики та війни в Україні, звісно, нас це цікавить. Тому треба буде розмовляти і з Пеллегріні, якщо він переможе. Тим паче, на мою думку, говорити про те, що він під повним впливом Фіцо, – не зовсім коректно. Це політик, який уже відбувся та має власну позицію. Недаремно ж він зі своїми прихильниками вийшов із Smer-SD та створив власну партію, яка більш-менш проєвропейська. Він має своїх виборців, програму та власне бачення розвитку Словацької республіки.

Стосовно протидії політиці Росії у Словаччині, де вона традиційно має великий політичний та культурний вплив, Україні треба активніше працювати й звертати увагу на присутність у словацьких ЗМІ.

Тому ще раз зазначу, сьогодні немає значення, хто переможе на цих виборах. Потрібно налагоджувати відносини не з Пеллегріні, а зі Словаччиною.

Йде інформаційна війна, розв'язана Росією. Вона має певні досягнення в США, Польщі, Угорщині. І ми бачимо ці досягнення на території Словаччини, де російські спецслужби працюють дуже активно.

Сьогодні вони грають на національних почуттях словаків. Наприклад, якщо політик проєвропейський, то його зображують як такого, який умовно не має своєї думки, виконує забаганки Брюсселя, Вашингтона тощо. А от той, хто за Москву, – це чогось патріотичний словак. Росія веде цілеспрямовану роботу. Тому ми маємо кооперуватися з посольствами в Угорщині, Словаччині тощо, аби доносити українську позицію", – зазначив Олександр Левченко.