Європейськи фермери страшенно бояться наших агрохолдингів. І недаремно
ЄС обмежує імпорт курятини з України. Так єврочиновники намагаються заспокоїти своїх фермерів. Але чи спрацюють обмеження — велике питання. Найбільший український виробник курятини, МХП, вже створив розвинену екосистему в Європі. І продовжує її розбудовувати.
Після довгих дебатів Євросоюз все ж вирішив обмежити імпорт м’яса птиці з України. Останнє рішення — спроба компромісу з асоціаціями та профспілками. Аграріїв не влаштовували "зам’які" заходи. Зокрема, їх турбував наплив курячого м’яса.
Україна — великий постачальник курятини. У 2023 році ми експортували 425 000 тонн, понад третина курячого м’яса потрапила в ЄС. Не дивно, що європейськи фермери почали скаржитись.
Першими на сполох забили бельгійці. Вони зауважили, що через сусідні Нідерланди пішов потік українського курячого м'яса. "З 200 000 тонн української курки, яка щомісяця надходить до ЄС, 60% вирушає до Нідерландів, — скаржилася Бельгійська національна асоціація птахівництва. — Це відповідає всьому обсягу виробництва курячого м'яса у Бельгії".
Згодом запротестували французи та голландці. "Європейський ринок наповнений 220 000 тонн дешевого курячого м'яса з України, яке не відповідає нашим стандартам", — заявив голова Асоціації голландської птахопереробної промисловості (Nepluvi) Герт-Ян Оплаат. Скарги вийшли на найвищий рівень. Птахівників лобіював президент Емманюель Макрон.
Чому українські птахи їдуть до Нідерландів? МХП Юрія Косюка має там завод. Побудоване у 2016 році підприємство MHP BV обробляє курячі тушки. "До Голландії надходить наша сировина з України, — пояснює стратегію агрохолдингу керуючий директор компанії MHP BV Ярослав Михайловський. — Там вона переробляється та потрапляє до кінцевого споживача".
В той час МХП завершував будівництво гігантської Вінницької птахофабрики у Ладижині потужністю 440 000 тонн курячого м'яса на рік. Загалом потужності МХП дозволяли виробляти близько 900 000 тонн м'яса птиці. Український ринок вже не міг поглинути очікуваний обсяг виробництва. Ринок Росії став неприпустимо токсичним після анексії Криму та окупації частини Донбасу. А в ЄС діяла річна квота у розмірі близько 40 000 тонн.
То ж МХП треба було знайти вихід на європейський ринок. Є потреба, є рішення. Квота ЄС застосовувалась на куряче філе. Тоді як м'ясо птиці з кістками не обмежували. Так і народилась ідея збудувати завод у Нідерландах. Туди завозять курячі тушки з України та отримують голландське куряче філе. Після відкриття заводу MHP BV тушки поїхали. Експорт зріс з нуля у 2015 році до 27 000 тонн у 2017 році.
Фермери розлютились. Завод став одним із приводів для затримки Нідерландами ратифікації Угоди про Асоціацію України з ЄС. "Стійкість (голландського птахівництва) буде повністю паралізована, якщо нам доведеться конкурувати з дешевою куркою з України", — скаржився голова Спілки птахівників Нідерландів Хенні де Хаан.
Але протести фермерів вже не могли зупинити українську курячу експансію. МХП сертифікував свої птахофабрики та продукцію за стандартами ЄС та Великобританії. І почав просуватись на південний схід. У 2017 році компанія Косюка за голландською моделлю відкрила ще один переробний завод у Словаччині. А у 2019 році МХП купив у росіян найбільшого виробника м'яса птиці на Балканах – словенську компанію Perutnina Ptuj.
Бізнес йде непогано. На початку березня 2024 року словенська компанія Косюка відзвітувала про збільшення обсягів виробництва м'яса птиці у 2023 році до 132 000 тонн і оголосила про намір придбати потужності в Албанії.
"Ми дуже задоволені власниками, які за п'ять років не взяли собі жодного євро дивідендів, завдяки чому ми змогли реінвестувати весь прибуток у групу", — нахвалює Косюка голова правління Perutnina Ptu Енвер Шишич. За його словами МХП виділив близько 160 млн євро на різні інвестиційні проєкти, зокрема, для виходу на ринок Албанії.
Прямо зараз МХП намагається закріпитись у Хорватії. Про грандіозні плани Юрій Косюк розповів особисто в інтерв'ю місцевим ЗМІ. За його словами, у цій країні український агрохолдинг планує збудувати понад 200 птахофабрик, комбікормовий завод, інкубатор для курчат, переробний цех та бійню у п'яти районах. Виробнича потужність комплексу становитиме близько 30 млн курчат на рік. Вартість проєкту Косюк оцінює у 340 млн євро.
Якщо все складеться, то розпочати будівництво Косюк планує у квітні 2024 року. Тоді виробництво може запуститися наприкінці 2025 року. Місцеві фермери незадоволені, але Косюк з цим вже стикався.