В результаті дослідження про те, з якими складнощами стикаються медійники, висвітлюючи тему відбудови України, та чи приділяють увагу в матеріалах гендерно чутливому відновленню, виявилось, що більшість опитаних — 73 % — особисто робили матеріали на цю тему.
Щоб з’ясувати це, ГО «Жінки в медіа» опитало 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій.
Крім того, дослідження показало, що найчастіше матеріали про відновлення виходять у форматі новин — це робить половина опитаних медіа. Ще 28 % журналістів вибирають для цього формат інтервʼю, 27 % — аналітичні статі, 5 % — репортажі. Інші жанри використовують 4 % опитаних.
«Варто зазначити, що “новина” в журналістиці переважно передбачає оперативне, коротке інформування без різнобічних коментарів, аналітики та занурення в проблематику. Це означає, що для висвітлення теми відновлення з урахуванням гендерної оптики доцільно використовувати розлогі аналітичні та художньо-публіцистичні жанри», — коментують автори дослідження.
Що стосуються гендерно чутливого відновлення, то найчастіше медіа пишуть про:
-
надання соціальних послуг вимушеним переселенцям;
-
надання соціальних послуг людям з інвалідністю, людям старшого віку та врахування їхніх інтересів у процесах відновлення;
-
урахування інтересів маломобільних груп;
-
повернення полонених та їхню реабілітацію.
43 % опитаних поставали перед труднощами, висвітлюючи тему відновлення, стверджують в ГО «Жінки в медіа». Найчастіше медійники стикаються з небажанням надавати інформацію чи браком комунікації з боку представників органів влади різних рівнів. На другому місці у переліку труднощів — брак експертів у темі відновлення.
Майже 10 % усіх опитаних вважають проблемою невелику кількість переглядів, яку набирають матеріали на тему відновлення.
Серед інших складнощів роботи з темою відбудови:
-
брак небанальних героїв та історій;
-
відсутність інтересу до теми в авторки/автора матеріалу;
-
складнощі доступу до прифронтової чи окупованої території;
-
перепони в отриманні оперативних експертних коментарів для новин;
-
складність визначення питання відбудови поза її фізичним виміром, коли йдеться не лише про будівництво та інфраструктуру, а й про соціальний, культурний, освітній та інші рівні відбудови.
Чи важливий компонент гендерної чутливості в темі відновлення? 69 % опитаних відповіли на це питання ствердно. 14% респондентів не могли визначитися з відповіддю, а 11 % заявили, що не вважають за необхідне наголошувати на цьому аспекті в матеріалах, хоча і визнають його важливість. Ще 5 % не вважають гендерний компонент у відновленні важливим.
75 % учасників опитування, як з’ясувалось в результаті дослідження, бракує знань щодо гендерно чутливого відновлення. Не відчувають браку знань 11 %, а 14 % не мають однозначної відповіді на це запитання.
Підсумувавши ці дані, «Жінки в медіа» висловилась за необхідність провести роз’яснювальну кампанію для журналістів щодо важливості комунікації теми відновлення України — семінари, тренінги, круглі столи за участю представників різних ініціатив, що працюють у напрямку відновлення.
До того ж, громадська організація рекомендує дати визначення терміну «відновлення», описати що входить в це поняття, дати роз’яснення і рекомендації, як медійники можуть включати теми гендерно чутливого відновлення у свої матеріали.
«Жінки в медіа» рекомендують збирати дані та заохочувати використання статистики щодо відбудови України шляхом стимулювання журналістики даних. Зокрема — оголосити та провести всеукраїнський конкурс журналістських робіт із тематики гендерно чутливого відновлення.
Громадська організація «Жінки в медіа» проводила онлайн-анкетування серед медіаспільноти з 8 до 20 лютого 2024 року. В опитуванні взяли участь 117 респонденток і респондентів із 94 українських редакцій та шість фрилансерів. Більшість становлять жінки — 106 респонденток, чоловіки — 11 респондентів.
Серед респондентів — 38 % представників регіональних, 36 % національних, 20 % локальних медіа. 47 % опитаних працюють в онлайн-медіа, у друкованих медіа — 18 %, у редакціях мультимедійних платформ — 13 %, на телебаченні й радіо — по 8 %.
Читайте також:
-
Майбутнє у фокусі. Чи спроможні громади до відновлення?
-
Recovery Media Conference: 77% дискурсу щодо відновлення формують цифрові медіа
-
«Тендітні троянди» зі «стрункими ніжками»: як українські медіа поширюють гендерні стереотипи
На фото прапор України на будинку культури в селищі Леб'яжому Харківської області, квітень 2023 року
Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.