«Жінки в медіа» дослідили, з якими складнощами стикаються журналісти під час висвітлення теми відновлення

В результаті дослідження про те, з якими складнощами стикаються медійники, висвітлюючи тему відбудови України, та чи приділяють увагу в матеріалах гендерно чутливому відновленню, виявилось, що більшість опитаних — 73 % — особисто робили матеріали на цю тему.

Щоб з’ясувати це, ГО «Жінки в медіа» опитало 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій.

Крім того, дослідження показало, що найчастіше матеріали про відновлення виходять у форматі новин — це робить половина опитаних медіа. Ще 28 % журналістів вибирають для цього формат інтервʼю, 27 % — аналітичні статі, 5 % — репортажі. Інші жанри використовують 4 % опитаних.

«Варто зазначити, що “новина” в журналістиці переважно передбачає оперативне, коротке інформування без різнобічних коментарів, аналітики та занурення в проблематику. Це означає, що для висвітлення теми відновлення з урахуванням гендерної оптики доцільно використовувати розлогі аналітичні та художньо-публіцистичні жанри», — коментують автори дослідження.

Що стосуються гендерно чутливого відновлення, то найчастіше медіа пишуть про:

• надання соціальних послуг вимушеним переселенцям;

• надання соціальних послуг людям з інвалідністю, людям старшого віку та врахування їхніх інтересів у процесах відновлення;

• урахування інтересів маломобільних груп;

• повернення полонених та їхню реабілітацію. 

43 % опитаних поставали перед труднощами, висвітлюючи тему відновлення, стверджують в ГО «Жінки в медіа». Найчастіше медійники стикаються з небажанням надавати інформацію чи браком комунікації з боку представників органів влади різних рівнів. На другому місці у переліку труднощів — брак експертів у темі відновлення.

Майже 10 % усіх опитаних вважають проблемою невелику кількість переглядів, яку набирають матеріали на тему відновлення.

Серед інших складнощів роботи з темою відбудови: 

• брак небанальних героїв та історій; 

• відсутність інтересу до теми в авторки/автора матеріалу;

• складнощі доступу до прифронтової чи окупованої території;

• перепони в отриманні оперативних експертних коментарів для новин; 

• складність визначення питання відбудови поза її фізичним виміром, коли йдеться не лише про будівництво та інфраструктуру, а й про соціальний, культурний, освітній та інші рівні відбудови.

Чи важливий компонент гендерної чутливості в темі відновлення? 69 % опитаних відповіли на це питання ствердно. 14% респондентів не могли визначитися з відповіддю, а 11 % заявили, що не вважають за необхідне наголошувати на цьому аспекті в матеріалах, хоча і визнають його важливість. Ще 5 % не вважають гендерний компонент у відновленні важливим. 

75 % учасників опитування, як з’ясувалось в результаті дослідження, бракує знань щодо гендерно чутливого відновлення. Не відчувають браку знань 11 %, а 14 % не мають однозначної відповіді на це запитання.

Підсумувавши ці дані, «Жінки в медіа» висловилась за необхідність провести роз’яснювальну кампанію для журналістів щодо важливості комунікації теми відновлення України — семінари, тренінги, круглі столи за участю представників різних ініціатив, що працюють у напрямку відновлення.

До того ж, громадська організація рекомендує дати визначення терміну «відновлення», описати що входить в це поняття, дати роз’яснення і рекомендації, як медійники можуть включати теми гендерно чутливого відновлення у свої матеріали.

«Жінки в медіа» рекомендують збирати дані та заохочувати використання статистики щодо відбудови України шляхом стимулювання журналістики даних. Зокрема — оголосити та провести всеукраїнський конкурс журналістських робіт із тематики гендерно чутливого відновлення.

Громадська організація «Жінки в медіа» проводила онлайн-анкетування серед медіаспільноти з 8 до 20 лютого 2024 року. В опитуванні взяли участь 117 респонденток і респондентів із 94 українських редакцій та шість фрилансерів. Більшість становлять жінки — 106 респонденток, чоловіки — 11 респондентів.

Серед респондентів — 38 % представників регіональних, 36 % національних, 20 % локальних медіа. 47 % опитаних працюють в онлайн-медіа, у друкованих медіа — 18 %, у редакціях мультимедійних платформ — 13 %, на телебаченні й радіо — по 8 %.

Читайте також:

• Майбутнє у фокусі. Чи спроможні громади до відновлення?

• Recovery Media Conference: 77% дискурсу щодо відновлення формують цифрові медіа

• «Тендітні троянди» зі «стрункими ніжками»: як українські медіа поширюють гендерні стереотипи

На фото прапор України на будинку культури в селищі Леб'яжому Харківської області, квітень 2023 року

Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа