Пропозиція використати заморожені активи Росії на користь України отримує все більше підтримки — The Economist

Руйнування Трипільської електростанції Росією стало можливим через брак в Україні протиракетних боєприпасів. Лідери України також відчайдушно потребують додаткової фінансової підтримки. Ці дві проблеми — нестача боєприпасів і грошей — відображають різні обмеження серед союзників України. Якщо нестача боєприпасів здебільшого пов'язана з недостатніми промисловими можливостями, то нестача грошей — з обмеженою політичною волею.

В одній з цих проблем, однак, є ознаки прогресу: а саме в питанні заморожених активів Росії. Після початку повномасштабної війни західні уряди швидко заблокували російські активи на суму 260 млрд євро (282 млрд доларів), які відтоді залишаються замороженими, повідомляє журнал The Economist.

Пропозиції про те, що робити із замороженими активами Росії, варіювалися від радикальних (конфіскувати їх і передати Україні) до творчих (змусити їх реінвестувати в українські військові облігації). Донедавна жодна з них не знаходила широкого відгуку в західних урядів.

Чи може це скоро змінитися? 10 квітня, заступник радника з національної безпеки Америки з питань міжнародної економіки Даліп Сінгх заявив, що адміністрація Байдена тепер хоче використовувати процентні доходи від заморожених російських активів, щоб "максимізувати вплив цих доходів, як поточних, так і майбутніх, на благо України сьогодні". Шість днів потому Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, також заявив про свою підтримку у використанні активів Росії на користь України. 

Доходи, отримані від закордонних активів Росії, можуть бути конфісковані у спосіб, який є і законним, і практичним. Термін погашення багатьох облігацій країни вже настав. Гроші, отримані від погашення облігацій, зберігаються в депозитарії, в якому вони перебувають на цей час, до моменту їх вилучення, не виплачуючи власнику жодних відсотків відповідно до звичайних умов депозитарію. Будь-які відсотки, отримані таким чином, належать депозитарію — якщо тільки держава не вирішить оподатковувати їх за ставкою, близькою до 100%.

Наступним кроком, як запропонував журнал The Economist, було б перевести чисту теперішню вартість цього потоку доходів в Україну. Інвестування російських готівкових коштів у п'ятирічні німецькі облігації приносило б 3,3 млрд євро на рік, що достатньо для обслуговування боргу ЄС у розмірі близько 116 млрд євро з таким самим терміном погашення. Далі потрібно створити фонд, гарантований G7, який отримуватиме доходи депозитаріїв від російської готівки, випустити боргові зобов'язання цього фонду на ринки, а отримані кошти масово спрямувати в Україну.

Хоча ЄС погодився на конфіскацію прибутків депозитаріїв, він не погодився на подальші кроки. Згідно з поточними планами блоку, якщо все піде добре, виручені кошти будуть використані для оплати українських боєприпасів до липня, а невелика частина буде відкладена для компенсації депозитаріям за будь-які російські судові позови або дії у відповідь. 

Нагадаємо, що 17 квітня Крістін Лагард, президент Європейського центрального банку, припустила, що пропозиції віддати Україні заморожені активи Росії стикаються з "дуже серйозною юридичною перешкодою". На думку очільниці центральної банківської установи ЄС, цей крок може порушувати міжнародне право.