Якщо попередня стаття про вплив колективного міфу мала скоріш історичне забарвлення, то даний матеріал продемонструє як саме зацікавлені особи використовують інформацію в якості маніпуляції в ситуації навколо Китаїво.
Даний приклад не розглядатиме в юридичній площині, а саме як приклад того як прикриваються «громадськими інтересами».
Отже, в позовній заяві, прокурор, для того щоби придати саме інтереси громадськості в цій справі навів наступне:
«Наявність суспільного інтересу до питання збереження пам’ятки археології та загрози її знищення внаслідок забудови підтверджується публікаціями в мережі Інтернет. На веб-сайтах громадської організації «Хмарочос», інформаційного агентства Активні Громадяни та веб-порталі «Музейний простір» порушується питання щодо можливої забудови земель в урочищі Китаїв у Голосіївському районі міста Києва, які становлять особливу археологічну цінність».
Привідом для даних статей була презентація компанії SAGA Development власного бачення забудови урочища Китаїво в 2019 році. Але що виступило привідом для цих подій? Чому саме в той час почалися ці події?
Першим кроком, який і запустив всі подальші події, стало проведення 18 .10.2018 в Голосіївській РДА круглого столу присвяченого розвитку і збереженню культурної спадщини Урочищ ініційованого ГО «Спадщина Китаєва» . Це була перша спроба знайти розуміння, яка може бути доля урочищ Китаєво –Болгарське –Самбурки .Ініціаторами події виступила саме громадськість.
Дана подія не пройшла повз уваги і інших зацікавлених осіб. І вже в грудні 2018 SAGA Developmen в особі CEO Андрія Вавриша, в парі з ZOTOV & Co (https://hmarochos.kiev.ua/2018/12/20/arhitektori-prezentuyut-doslidzhennya-pro-perspektivi-rozvitku-mistsevosti-kitayiv-v-kiyevi/) провели презентацію забудови Урочищ, яка була засуджена громадою та відхилена як неприйнятна.
Наступним кроком ГО «Спадщина Китаєва», проводить презентацію створення в Китаїво туристичної локації з парком скульптур від видатного скульптора та історика пана Ігоря Зарічного (https://capital.znaj.ua/220552-u-kiyevi-hochut-zrobiti-mega-park-krashchiy-nizh-v-parizhi-ideyu-maye-pidtrimati-sam-papa-francisk). Де зокрема зазначається обгрунтування розвитку туристичного напрямку даного ареалу:
«… цей проект має додати чималу "копієчку" до міського бюджету.
"Наразі ми дуже слабо використовуємо своє культурне та історичне минуле, а також дуже слабо розвиваємо туристичну індустрію. Наприклад, місто Париж заробляє не менше 10 млрд євро на рік – із близько 28 млн туристів кожен, в середньому, залишає від 500 євро. Київ минулого року відвідало 3 млн туристів, залишивши по 100 євро. Ми бачимо потенціал і чого прагнути", – зазначає голова ГО "Спадщина Китаєва" Сергій Корженевський.»
Але в чому маніпуляція? Сторона звинувачення згадала тільки одну позицію громадськості – протестну, яку можна використовувати в інтересах судової справи, проігнорував іншу, від ГО «Спадщина Китаєва» - конструктивну, яка повинна продемонструвати Китаєво, як туристичний кластер який повинен зробити Місто кращим. Тобто, з контексту подій, звинувачення обрали тільки те, що вважали доцільним, саме для того, щоб зробити певну картину подій, а аж ніяк не реальний їх перебіг.
Це не єдиний випадок коли прокурор «помічає» тільки те, що йому потрібно. До справи, не залучаються і офіційні джерела, наприклад Рішення міськради Києва №920 від 16.07.1979, де чітко визначені межі археологічної пам’ятки: «Китаєво в межах городища і трьох курганих груп». Тобто чітко зазначені межі пам’ятки– городище і кургани. І жодного Поселення.
То чому і позивач і частина суспільства не бажають сприймати концепцію розвитку? Саме через те, про що говорилось в попередній статті – суспільство і досі не готове сприймати Реальність, намагаючись весь час повернути себе в минуле. Людей не хвилює, що вони не мають централізованої каналізації, але їх хвилює минуле у вигляді того самого міфу про неіснуюче Поселення. Можливо, в цьому є щось підсвідоме - люди які не мають нормальних міських умов, мріють про місто якого не існувало.
То чи можна змінити ситуацію? Думаю, що ситуація в Китаїво зміниться тоді, коли громада почне задавати питання – як можна використати історичну спадщину яка залишилась з минулих часів, щоби зробити своє сучасне і майбутнє кращим ніж є тепер.