Зеленський у річницю Чорнобильської катастрофи закликав світ тиснути на РФ для звільнення ЗАЕС

Радіація не визнає кордонів та не розрізняє державних прапорів. Чорнобильська катастрофа продемонструвала світові, як швидко можуть постати смертельні загрози.  Про це у заявив Президент Володимир Зеленський з нагоди 38-х роковин Чорнобильської катастрофи та закликав тиснути на Росію, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів

«Десятки тисяч людей ціною свого здоров’я та життя зупинили розростання Чорнобильської катастрофи та ліквідовували її страшні наслідки в 1986 році й роки потому», – нагадав Зеленський.

Президент наголосив на необхідності захисту всіх атомних об’єктів від російських атак.

«35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій. Уже 785 днів найбільша у Європі Запорізька атомна станція в заручниках у російських терористів. І це обов’язок усього світу – тиснути на Росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів». – заявив Зеленський.

Президент України переконаний, що тільки це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф – саме того, чим загрожує кожен день перебування російських окупантів на ЗАЕС.

«Пам’ятаємо силу й відданість людей, які рятували життя у 1986 році. Цінуємо кожного, хто допомагає захищати життя зараз», – додав Зеленський.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Внаслідок вибуху виникла пожежа, що перекинулася на дах третього енергоблоку. 

Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасних України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, третій реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Новий безпечний конфайнмент Чорнобильска АЕС отримала в листопаді 2016 року, коли відбулася офіційна церемонія фінального насування на четвертий енергоблок ЧАЕС більш сучасної захисної споруди. Конфайнмент має форму аркової споруди, яка накрила собою застарілий об’єкт Укриття і стала найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією.

Наслідки Чорнобильської трагедії

Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. 

Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис. кв. км територій було забруднено, з них 52 тис. кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще три тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

Окупація ЧАЕС у 2022 році

І хоча план окупантів здебільшого провалився, від самого початку вторгнення і до 31 березня 2022 року війська РФ утримували ЧАЕС, зробивши тут одну зі своїх баз на півночі України. Понад три тижні окупанти не дозволяли провести ротацію персоналу на ЧАЕС, який має змінюватися щодоби. За час окупації ЧАЕС через злочинну блокаду та дії росіян на станції трапилося чимало ситуацій, які критично загрожували її безпеці.

31 березня російські війська залишили ЧАЕС, забравши в полон майже 170 осіб, зокрема українських нацгвардійців, які охороняли станцію. Крім того вони розграбували ЧАЕС.