Податкова політика: процес — усе, результат — ніщо

Рада бізнес-омбудсмена опублікувала звіт щодо дослідження податкової політики держави. Головна думка: вона (податкова політика), як і раніше, виконує каральну функцію та заточена на вилучення коштів у бізнесу.

Непередбачуваність і непослідовність державної політики в сфері оподаткування боляче б'є по економіці нашої країни, яка воює з російськими загарбниками. Державна податкова служба сприймається бізнесом як орган, головне завдання якого — вилучення обігових коштів. Податкова ж бачить своє завдання при перевірках у донарахуваннях через виявлені порушення. Донараховані суми в загальній масі податкових надходжень незначні, при цьому витрати як грошових, так і людських ресурсів на судові процеси у зв'язку з оскарженням дій ДПС чималі.

Така от дивна гра, результатом якої є вилучення обігових коштів у бізнесу, втеча капіталу з країни, обнуління її інвестиційної привабливості. Тому біди України не тільки в широкомасштабному російському вторгненні, а й у внутрішній плутанині взаємовідносин бізнесу, з одного боку, і податкової служби, інших силових, контролюючих і наглядових державних органів — з іншого. Ну, а де плутанина, там активізується корупційна складова, там немає творення.

Рада бізнес-омбудсмена провела з власної ініціативи якісне та кількісне дослідження податкових перевірок і опублікувала звіт під назвою «Податкові перевірки. Перевіряй, але довіряй». Рада чітко вказала на проблему номер один у взаємовідносинах держави й бізнесу — це несправедливі правила гри.

І якщо Національна економічна стратегія України до 2030 року визначає відновлення довіри платників податків до податкових органів як одну з головних цілей, від яких залежить успішність проведення подальших реформ, то насправді вектор повернуто на 180 градусів.

«Бізнес і професійне співтовариство в основному сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави та, згідно з дослідженням Ради, оцінюють свою довіру до регіональних податкових органів у контексті проведення перевірок на рівні 13%, а до центрального апарату ДПС — на рівні 19%», — йдеться у звіті Ради.

Для більшого розуміння: понад 99% податкових надходжень до бюджету забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків. Частка ж надходжень від донарахованих грошових зобов'язань після 2017 року й донині ніколи не досягала 1% у загальній сумі податкових надходжень. Зате багато метушні й витрат на тривалі судові розгляди. Згідно з відомостями, наданими Раді бізнес-омбудсмена самою ДПС, у середньому впродовж 2017–2021 років у 74% випадків податкові перевірки завершувалися складанням актів, а в 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%.

Перевіряльники від ДПС, якщо вже прийшли, то щось знайдуть обов'язково. У Раді бізнес-омбудсмена зазначають: «Протягом останніх семи років загальна тенденція результатів фактичних і планових перевірок є постійною: понад 90% цих перевірок завершуються складанням акта. Для позапланових перевірок тенденція суттєво інша: якщо 2017 року понад половина завершувалися складанням довідок, то з 2018 року пропорція почала змінюватися у бік поступового збільшення актів, досягнувши 2023 року максимальної позначки — 75%».

Проте акти про донарахування оскаржуються тими, кого перевіряють, причому досить успішно. За останні сім років, не рахуючи 2020-го і 2022 років, коли діяв мораторій на проведення перевірок, річна сума донарахувань зросла з 34 млрд грн 2017 року до 90 млрд грн 2021-го і до 75 млрд грн 2023 року. Однак, попри такий приріст донарахувань, обсяги фактичних надходжень до бюджету були суттєво меншими: від 16% (2017-го) до 4% (2023-го). Таким чином, чітко простежується закономірність, що донараховані за результатами податкових перевірок суми тільки в дуже малій частині перетворюються на реальні надходження до бюджету.

Ще дуже важливий фактор, який не додає бізнесу бажання працювати в Україні, — зволікання з узгодженням донарахувань. Зокрема, це стосується сум бюджетного відшкодування ПДВ, які можуть «зависнути» у бюджеті на роки. Але ж гроші мають властивість дешевшати. І якщо держава згодом зможе компенсувати собі зміну вартості грошей у часі з донарахованих зобов'язань пенею, дзеркальну норму з виплати пені бізнесу за затримані суми бюджетного відшкодування зупинено на період дії воєнного стану. Це свідчить про істотний дисбаланс сил, що також не сприяє побудові довірчих відносин і провокує корупційні ризики.

За результатами аналізу ситуації навколо адміністративного та судового оскарження результатів податкових перевірок Рада з'ясувала, що відсоток справ, де судове рішення повністю або в більшій частині прийняте на користь бізнесу, становить близько 85.

«Упродовж 2017–2023 років бізнесу було донараховано 346,2 млрд грн грошових зобов'язань. У судах перебувало оскаржень на 358,3 млрд грн донарахувань, що є очевидним проявом масового невизнання суб'єктами господарювання результатів податкових перевірок, — констатує Рада бізнес-омбудсмена. — Рада систематично зустрічається з випадками непослідовних дій держави в податковій сфері. Особливо болісно сприймає непередбачуваність правового регулювання бізнес, який і так вимушений мати справу з високим рівнем невизначеності, зумовленим спочатку карантином, а пізніше — війною».

Ось ще один цікавий висновок Ради: «Генерування щорічно десятків тисяч актів, які, за досвідом Ради, нерідко є вкрай формалістичними й недостатньо обґрунтованими, значну частину яких не буде прийнято до уваги після багатьох років [розглядів] у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну та судову метушню, яка суттєво не збільшує податкових надходжень до бюджету України. Такий підхід створює невиправдане навантаження на український бізнес, пов'язане з захистом у рамках адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників і обіговий капітал у підприємств… І що навіть гірше, це продовжує підривати довіру між платниками податків і податковими органами, яку Нацстратегія прагне відновити».

Звіт Ради бізнес-омбудсмена також містить ідеї з поліпшення наявного стану справ:

• формування… ДПС нового напряму політики для забезпечення застосування принципу верховенства права та практик, які відповідали б принципам пропорційності, обґрунтованості податкових перевірок;
• впровадження принципу «спочатку консультування», основною метою якого є комунікація з платниками податків із метою виправити помилки перед визначенням грошового зобов'язання або штрафної санкції;
• посилення ролі юридичних департаментів в органах ДПС на етапі податкових перевірок для здійснення вже на рівні територіального органу ДПС повноцінного аналізу якості висновків, яких попередньо дійшли аудитори, і для визначення їхніх судових перспектив;
• зменшення кількості справ в адміністративних судах, особливо в місті Києві після ліквідації ОАСК, наприклад, шляхом впровадження альтернативних методів вирішення спорів. Із цією метою зараз Рада розширює свої можливості для використання інструментів медіації.

«На третій рік великої війни податкові перевірки усе ще проводяться з презумпцією «злої волі», коли кожний платник податків розглядається як потенційний і навіть імовірний порушник. Нашою спільною метою має бути перехід до презумпції «доброї волі», відображеної в тих понад 99 відсотках добровільних податкових платежів, коли основну увагу зосереджено на тому, як надати якісну підтримку та консультування з метою дотриматися податкового законодавства, допомагаючи законослухняній більшості платників знаходити й виправляти свої помилки, водночас зосереджуючи важку фіскальну артилерію на недобросовісних платниках, задіяних у «сірих» і «чорних» схемах», — йдеться у звіті Ради.

Прекрасні висновки. Однак, як дежавю, пригадуються схожі заяви керівництва тоді ще податкової інспекції, потім — адміністрації, які неодноразово озвучувалися з кінця 90-х: про необхідність діалогу з платниками податків, надання допомоги їм і відмови від установки «обов'язково знайти порушення й донарахувати»…