«Дякуємо Андрію Єрмаку!» замість реформи кримінальної юстиції

Днями відбулася зустріч бізнесу з генпрокурором Андрієм Костіним і представниками Офісу генерального прокурора. Її результати: публічне оголошення досягненням закриття 20% кримінальних економічних проваджень і публічні подяки Андрію Єрмаку за підтримку та справедливість.

Автори цих меседжів — успішні й відомі загалу бізнесмени, що в рази підвищує рівень крінжу в цій історії. Насправді ж системності змін у кримінальній юстиції як не було видно, так і не спостерігається досі. Та й синхронізовані подяки їх не запроваджують.

Три місяці тому, після серії скандальних обшуків і виїмок у цілому списку компаній, а також після затримання відомих бізнесменів, на базі офісу президента було створено Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Туди увійшли: засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, співзасновник Monobank Олег Гороховський, очільник Федерації роботодавців України Дмитро Олійник та інші.

Зрештою, ініціатива, можливо, й правильна, але вона, по суті, не вирішує проблеми в контексті захисту бізнесу від посягань недоброчесних слідчих і прокурорів. Тоді відразу критично поставився до цієї розпіареної акції з боку Банкової і тепер спробую пояснити, чому.

Ручний режим роботи Офісу генпрокурора й усіх органів досудового розслідування (а їх, нагадаю, аж п’ять: Нацполіція, ДБР, СБУ, БЕБ і НАБУ) — це негативна тенденція, що триває десятиліттями. Звісно, так бути не має, а хронічний ручний режим, у якому вони працюють, мусить залишитися в історії. Та хіба закриття 20% кримінальних проваджень хоч якось це засвідчує?

Тим паче зло — цьому радіти й за це дякувати. Підозри, що бізнесмени, які входять до складу вищезгаданої Ради з питань підтримки підприємництва при ОП, не розуміють елементарного, в мене немає. А отже, свідомо йдуть на компроміс із совістю, цементуючи тиск на бізнес як норму та інші ключові проблеми в системі кримінальної юстиції.

По-перше, Олександр Конотопський і його колеги з вищезазначеної Ради урочисто заявили, що 20% кримінальних проваджень «з економіки» було закрито. Тільки от халепа — лише кілька проваджень стосувалися роботи БЕБ як ключового органу правопорядку, через який наразі можуть і, впевнений, тиснутимуть на бізнес.

Та й закриття провадження, буквально будь-якого, — це не фінал, бо потім його можна поновити, наприклад, з огляду на нововиявлені обставини. Розумію, що бізнесмени цього не знають, і їм просто надіслали з Банкової тези, які мали бути опубліковані в соцмережах.

По-друге, було заявлено, що «за три місяці проведених тимчасових доступів до речей і документів зменшилось на 42%, обшуків — на 46%, клопотань на арешт майна — на 56%». Знов-таки, а це стосується загальної кількості проваджень чи виключно «з економіки»? Впевнений, бізнесмени цього не знають. Та й в офісі президента також мало в цьому тямлять. Усі, крім Олега Татарова, — він-бо чудово знає, що не втратив контролю над органами досудового розслідування. Волюнтаризм (читайте — ручний режим) нікуди не подівся. Подеколи здається, що не прокурор (тобто генпрокурор), а слідчий (тобто Татаров) вирішує, кому й куди «бігти».

По-третє, генпрокурор Андрій Костін підписав оновлені Стандарти діяльності прокурорів. Важлива річ, безумовно. Саме це ми запропонували 2019 року, коли створювали підвалини для повноцінного реформування системи прокуратури. І, згідно з тодішньою ідеєю, контролювати дотримання стандартів мав би незалежний дисциплінарний комітет. І разом із цим усім, звісно, повинен бути незалежний генеральний прокурор. Саме цього — аполітичного й незалежного генпрокурора — мав би вимагати в офісі президента кожен бізнесмен. 

Тоді ідея з дотриманням Стандартів діяльності прокурорів реально вплинула б на ліквідацію тиску на бізнес як явище. В такому разі не потрібно було б створювати Ради з питань підтримки підприємництва або чогось подібного.

На додачу варто припинити зловживати терміном «маски-шоу стоп». Це вже не те що моветон, це просто фантазія політиків, які поширили це словосполучення у власних інтересах задля ухвалення тих чи тих законодавчих змін. Реформа вже так затягнулася, що давно мала б перейти від образних вигуків до конкретних пропозицій. А от із конкретикою наразі не складається.

По-четверте, створення онлайн-дашборда для кримінальної юстиції — хоч і гарна ідея, але беззмістовна. Цей дашборд потрібен, щоби що? Порівнювати business intelligence із приватної сфери з розслідуваннями кримінальних проваджень органами із системи кримінальної юстиції — це як зрівняти ракету SpaceX із роботою The United States Department of Justice. Щось — публічне, а щось — приватне. Кругле й зелене. Розслідування апріорі не можуть бути «повністю прозорими», бо є таємниця досудового розслідування.

Підміняти поняття в цьому випадку — злочин. Якщо йдеться виключно про відображення статистики обшуків, арештів, відкритих і закритих кримінальних проваджень, то так і скажіть. Не «натягуйте сову на глобус», це не смішно. Такі твердження свідчать або про цілковите нерозуміння того, як функціонує кримінальна юстиція, або ж про умисне викривлення фактів.

Ба більше, «широка аналітика» аж ніяк не дасть змоги зрозуміти системність тиску на бізнес. Бо прокурори, як і слідчі, загалом знають зріз за цим параметром. А декому, без претензій пишу, бажано було б частіше приділяти увагу кримінальній юстиції, а не саморепрезентації в країнах західних демократій. Це було б доречно, бо на заступників усе повісити — не надто гарна ідея.

По-п’яте, один із бізнесменів, які входять до Ради з питань підтримки підприємництва, також зазначив, що вже незабаром парламент ухвалить зміни до Кримінального процесуального кодексу і закону про БЕБ (про перезапуск цього органу правопорядку я пишу чи не з моменту його створення). Так от, у першому читанні зміни до закону про БЕБ є «татаровськими» нормами, які не мають нічого спільного з необхідними процесами, що справді дадуть змогу повноцінно й незалежно перезапустити орган. Щодо змін до КПК, то, може, почнемо з того, що нарешті очистимо кодекс від залишків «поправок Лозового»?

***

Що ж потрібно реформі насправді? Для початку — перестати імітувати зміни, натомість ухвалити нормальну концепцію реформування органів кримінальної юстиції й реалізовувати її системно, а не відокремлено. Для цього варто припинити в ручному режимі смикати прокурорів і слідчих та підійти до процесів комплексно й аполітично.

Ми бігаємо по колу черговий десяток років, тоді як Україна потребує інших принципів і підходів. Тільки коли припиняться політизація розслідувань, актуалізація відповідно до порядку денного переслідувань окремих компаній і бізнесменів, стануть незалежними слідчі та прокурори, лише тоді нарешті станеться настільки бажане — органи правопорядку та правосуддя припинять тиснути на бізнес. А решта — то лише мрії, фантазії, маніпуляції та хронічне окозамилювання обіцянками повноцінного реформування кримінальної юстиції.