МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном. Тому тепер вони зможуть замінити свої паспорти лише в Україні, а це означає, що військовозобов'язані мають повернутися до країни, де будуть під ризиком потрапити під призов до армії.
Видання The Telegraph поділилось думками українців щодо цього та розповіло історію українця Володимира, який після початку повномасштабного вторгнення відправив свою колишню дружину та дитину за кордон, а сам залишився в Україні, проте за два роки все ж сам виїхав до Німеччини через те, що його визнали непридатним до служби за станом здоров'я.
Тепер Володимир може опинитися у незручному становищі через такий закон. Чоловік наголосив, що не збирається повертатися до України.
"Це було морально важко [поїхати], але я вирішив, що я потрібен своїй родині. Я не відчуваю жодного тиску з боку рідних чи друзів, щоб я повернувся. Мої друзі розуміють мою ситуацію", - зазначив він.
Для чого Україна запровадила такі обмеження
У виданні розповіли, що такий крок, до якого вдалася Україна, покликаний допомогти заповнити гостру нестачу людського ресурсу в ЗСУ, а також спрямований подолати напруженість щодо чоловіків, які змогли уникнути заборони на виїзд за кордон під час воєнного стану.
"Але критики, в тому числі деякі військовослужбовці, попереджають, що це може бути неконституційним і просто заохочуватиме тих, хто вже перебуває за кордоном, триматися подалі. Польща припускає, що може навіть депортувати українських чоловіків на батьківщину для призову на військову службу", - додають у матеріалі.
Українські та західні військові експерти з'ясували, що дефіцит особового складу є однією з трьох критичних проблем, які потрібно вирішити, якщо Україна хоче протистояти теперішньому російському наступу та нарешті перехопити ініціативу.
"Основна увага приділяється боєприпасам, особливо зенітній артилерії, укріпленням, що містить в собі належні оборонні лінії, і, по-третє, цьому питанню людських ресурсів", - зауважив один західний чиновник, коментуючи нещодавні переговори з Україною.
Водночас один із українських посадовців повідомив у коментарі для The Telegraph, що уряд не зовсім впевнений в тому, як саме працюватиме такий закон, адже питання щодо звільнення від призову тих, хто за станом здоров'я не може воювати, тобто таких, як Володимир, швидше за все, не були розглянуті.
За даними статистичного агентства ЄС, в країнах Європейського Союзу живе 4,3 млн українців, 860 тисяч з яких - це чоловіки віком 18 років та старше. У британському уряді заявили, що видали 256 тисяч віз за своєю програмою для українських біженців, проте невідомо, скільки з них було видано саме чоловікам призовного віку.
Як на це відреагували чоловіки за кордоном
Проте українські чоловіки розповіли журналістам, що вони не планують повертатися воювати і вважають закон несправедливим.
"Мій паспорт досі дійсний, але я думаю, що для багатьох людей, які приїхали сюди з окупованих районів, таких як Маріуполь, ця ситуація є дещо образливою. Росія зруйнувала їхні домівки, а тепер їхня власна країна розправилася з ними", - підкреслив 39-річний Володимир.
Будівельник із Заходу України Володимир, який зараз живе та працює в Чехії впродовж останніх 8 років, зазначив, що закон є несправедливим.
"Закон несправедливий. І всі мої українські друзі з Чехії, Луцька та Києва так думають. Ніхто цим не задоволений. Влада нас примушує, а з такими законами ми від них відійдемо. Будемо приймати громадянство в інших країнах. Люди не повернуться. Чим довше триває війна, чим більше приймається таких законів, тим більше люди ненавидять Україну і владу. Навіщо мені повертатися і воювати? За що? Чому влада до війни не дбала про таких трудових мігрантів, як я? З кожним днем у нас залишається все менше території і все менше людей. Хтось загинув, хтось переплив Тису, щоб врятуватися", - сказав українець.
Крім того, один із чоловіків, який зізнався, що виїхав з України нелегально та зараз перебуває в Індонезії, зазначив, що не відчуває обов'язку воювати за країну та вважає себе більше спостерігачем, ніж учасником війни.
Що про це думають військовослужбовці
Також такий закон розкритикували й деякі військові.
"Я абсолютно з ними згоден. Говорити їм, що вони виїхали з України, тому вони більше не українці - це ненормально. Треба запрошувати людей назад, зустрічати їх з радістю, а не казати, що вони не українці. Це брєд", - прокоментував сержант 113-ї харківської бригади Микита Роженко.
За його словами, влада має не погрожувати людям за кордоном, а дозволити чоловікам обирати свої підрозділи.
"Ніхто не прислухався до військових. Військові хочуть прямого набору в бригади, без проходження через комісаріати. Це буде набагато ефективніше і набагато справедливіше. Це приведе нас до перемоги, і люди будуть служити там, де вони хочуть, як вони хочуть і з тими, з ким вони хочуть. Багато людей хочуть служити, вони просто не хочуть потрапити до "м'ясної бригади"", - пояснив Роженко.
Військовослужбовець вирішив не наводити приклади таких бригад, проте наголосив, що солдати знають, які є хороші, а які погані підрозділи та командири.
"Бригади, які розуміють людей, дуже цінні, і їх треба зберегти, природно, розширюватимуться і ставатимуть сильнішими, в той час, як погані підрозділи занепадатимуть і врешті-решт зникнуть. Зрештою, Україна отримала б більш ефективну і професійну армію. Це було б як набір на вільному ринку - а зараз ми маємо СРСР", - підкреслив сержант.
Обмеження МЗС для військовозобов'язаних українців за кордоном: що відомо
Як писав УНІАН, з 23 квітня українські консульства перестали надавати послуги чоловікам, які перебувають за кордоном. Серед таких послуг є оформлення заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Проте чоловіки зможуть отримати посвідчення особи на повернення в Україну.
У Міністерстві закордонних справ України пояснили, що це пов’язано із законом про мобілізацію, який ухвалила Верховна Рада. Проте чоловіки зможуть отримати посвідчення особи на повернення в Україну.
Водночас голова МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що повернення чоловіків призовного віку з-за кордону в Україну є питанням справедливості.
"Ці чоловіки не мають про це забувати, коли вони сперечаються, що держава Україна їм щось заборгувала. Вони мають не забувати, що вони насправді не набагато більше запропонували державі України", - зауважив міністр.