"Робила авіаційні двигуни, а тепер – нігті": в Україні кардинально змінилась ситуація на ринку праці, людей критично не вистачає

В Україні дефіцит наринку праціпосилюється. Бізнес адаптується до нових реалій і зростає навіть у важких умовах повномасштабної війни. Серед інших проблем додається і та, вирішити яку буде вкрай складно, – дефіцит кадрів. Знайти кваліфікованого співробітника важко вже зараз. Але найбільш критичною ситуація буде після закінчення війни. Неминуче скорочення кількості населення вплине на всіх. А для відновлення країни будуть потрібні всі вільні руки.

Про те, як зміниться ситуація і до чого варто готуватись, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Роботодавцям критично не вистачає співробітників

В Україні, згідно з даними опитування НБУ, скорочувати кількість співробітників планують 17,6% компаній. Тоді як 11,3% мають намір наймати нових працівників, а 71,1% – не очікують жодних змін. Cитуація на ринку праці критична. Вже зараз спостерігається значний дефіцит кадрів.

Наталія Слинько, CEO Talent Match, розповідає: більша частина компаній не планує змін. Однак у деяких сферах дійсно ситуація може кардинально відрізнятись.

"Ситуація неоднозначна, різнопланова. Якісь підприємства зростають, якісь не наймають працівників і не зростають. Я можу сказати про професійних фахівців. Попит на них зараз дуже високий", – каже вона.

Важко знайти співробітника з досвідом роботи в кілька років і вже сформованими навичками. Це стосується майже всіх сфер: фінансів, маркетингу, продажів, виробництва. Єдина галузь, де дефіцит не відчувається, – IT. Кількість пропозицій на ринку для них скоротилась, тоді як спеціалістів за останні роки значно побільшало.

"На статистику можуть впливати і банки. Це великі роботодавці, і ми бачимо, що вони зараз не дуже активно наймають", – додає Слинько. Щороку кількість банківських відділень скорочується. За останні два роки банки закрили більше 1,5 тис. відділень. Їхня кількість скоротилась із 6685 до 5108. А кожне відділення – це менеджери, адміністративний персонал, касир, керівник відділення тощо.

Тобто, з одного боку, дійсно відбувається скорочення, а з іншого – знайти кваліфікованого співробітника стає дедалі важче й важче. Головна причина – повномасштабна війна (мобілізація, біженці, переселенці). Мільйони українців були вимушені покинути свої міста і переїхати в інші регіони України. Разом з тим у них з'явилась необхідність адаптуватись до нового ринку праці. Якщо вдома вони працювали на місцевому підприємстві, то в новому місті вони змушені адаптуватись під запити роботодавців.

"Із Запоріжжя мене чоловік вивіз ще в лютому 22-го", – розповідає 45-річна запоріжанка Марія. В рідному місті вона працювала на підприємстві "Мотор-Січ". А в Луцьку, де живе вже більше двох років, їй довелось починати кар'єру заново.

"Спочатку думала, що скоро повернусь. То взагалі не шукала роботу. Потім пішла вчитись робити манікюр, бо знала, що цим можна заробляти. Я продала вже свою квартиру, мала кошти, купила собі необхідне обладнання, пройшла курси, орендувала кабінет. І ось вже два роки роблю нігті, а колись робила авіаційні двигуни", – каже жінка.

Україні не вистачатиме мільйонів працівників: ситуація критична

Головною проблемою після перемоги може бути навіть не брак коштів, а недостатня кількість людей. Вже зараз, за оцінками Мінсоцу, для того щоби забезпечувати пенсіонерів достатнім розміром пенсій, необхідно залучити ще 6 млн працівників.

Така кількість робочих рук також допоможе відносно швидко відновити країну після повномасштабної війни. Тільки в країнах ЄС перебувають близько 4 млн українських біженців. Якщо враховувати українців в інших країнах, тих, хто виїхав ще до великої війни, повернення всіх українців в Україну могло би вирішити проблему. Однак домогтись цього майже неможливо.

"Населення України, на жаль, не тільки через війну зменшується. А військові виклики не надають нам можливостей швидко збільшити людський потенціал", – розповіла міністерка соцполітики Оксана Жолнович під час форуму "Демографічне майбутнє України", до якого онлайн долучились і журналісти OBOZ.UA.

Для заміщення поколінь без демографічних втрат у 10 жінок має народжуватись у середньому 22 дитини. У світі цей показник навіть більший, тому загалом населення зростає. Однак жодна країна Європи цю норму не виконує. Наприклад, у Польщі 10 жінок у середньому народжують 13 дітей. Найгірша серед всіх європейських держав ситуація в Україні: на 10 жінок – 9 дітей. Це історично низький показник.

Нових українців у 2023-му народилось всього 187 тисяч. І це в умовах високої смертності (показники якої через повномасштабну війну об'єктивно оцінити важко).

Жолнович, серед іншого, також пропонує формувати нову філософію родини: з 2-3 дітьми. "Формування сім'ї. Ми маємо дати відповідь, що таке українська сім'я. Створити нову філософію. Скільки там має бути дітей, чи сім'єю ми визнаємо тільки шлюб чоловіка та жінки, яку підтримку надати сім'ї", – каже міністерка.

Елла Лібанова, демографка, академік НАН України впевнена: після війни уникнути скорочення населення не вдасться. Навіть за найбільш оптимістичного сценарію.

"Депопуляція в Україні розпочалась до війни. Війна тільки посилила ті виклики, які ми маємо. Скорочення чисельності населення після війни є майже неминучим, навіть якщо зможемо повернути левову частину зовнішніх мігрантів, істотно знизити параметри смертності населення, навіть якщо зможемо підняти рівень народжуваності до середньоєвропейського (у що я особисто не вірю), все одно депопуляція є неминучою", – пояснила вона.

Експерти погоджуються, що Україні необхідно створювати інфраструктуру для родин, аби українки мали всі умови для комфортного виховання дітей. "Френдлі-інфраструктура для мами та дитини – це дуже важливо", – розповідає голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Але навіть якщо зараз українки масово приймуть рішення вагітніти та народжувати, на ринок праці це вплине тільки через десятиріччя. Тому в короткостроковій перспективі куди важливіше повертати українців додому та створювати умови для залучення робітників з інших країн.