Торг за преференції від ЄС? Чому Сі Цзіньпін відвідає саме Францію, Угорщину та Сербію

Я згоден з думкою, що анонсований з 5 травня п’ятиденний вояж китайського лідера Сі Цзіньпіна до Європи пов’язаний з тим, що Пекін намагається вбити клин між нею та США. Китай не може дозволити собі мати проблеми і зі США, і з Європою. Лише з кимось одним. Конфронтація з двома одразу йому – смертельно небезпечна.

Тому Пекін шукає підхід до Європи. З нею легше. Рішення в ЄС ухвалюють колективно, завжди можна чиїмось руками заблокувати невигідне рішення.

Не випадково Сі їде до Угорщини (яку можна купити, якщо її вже не куплено), Сербії (яка не член ЄС, хоча має з 1 березня 2012 року офіційний статус країни-кандидата на вступ) і Франції (один із лідерів ЄС). Скрізь Китай шукатиме можливості посилити свої позиції.

Втім, попри жорстку критику на адресу Китаю за допомогу РФ, яку висловив держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого недавнього візиту до Пекіна, американський уряд майже одразу після цього ухвалив рішення про часткове зняття санкцій із низки російських банків. Тим самим, фактично даючи можливість Китаю легше проводити платежі без страху потрапити під вторинні санкції.

І якщо це виконання прохання китайського керівництва, переданого Білому дому через Блінкена, ситуація виглядає досить цікаво. А яке американське прохання виконає тепер КНР? Навряд чи адміністрація Байдена мала виключно економічний інтерес. Не можна виключати, що натомість вимагали натиснути на РФ, щоб та згорнула агресію. Паралельно на цю тему тисне Євросоюз.

І тут цілком можливо, що Китай дослухається, виторгувавши натомість якісь преференції від ЄС.

Схоже, остаточно все з’ясується участю/не участю Китаю в червневому Глобальному саміті миру у Швейцарії, а також – підтримкою/не підтримкою українських мирних ініціатив чи певного їхнього гібрида.