Триває обговорення: яким може бути механізм економічного бронювання працівників

Юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін розповів 24 Каналу, що це рішення, яке парламент планує запровадити в побут українців, досі залишається лише проєктом. Станом на сьогодні немає фінальної версії певного законопроєкту, який би регулював ці питання.

Яка є небезпека

Зараз у Верховній Раді, зокрема в комітетах, працюють над створенням законопроєкту, який би міг задовольнити потреби армії, а також керівників підприємств, які бажають забронювати своїх працівників у такий спосіб.

Наразі розглядається питання про те, щоб створити два методи економічного бронювання.

Перший варіант – коли людина сплачує зі своєї зарплати податків не менше, ніж 35 тисяч гривень. Відповідно можна уявити, яка має бути зарплата в цієї людини, аби вона сплачувала податок з доходів фізичних осіб – 18% і військовий збір – 1,5%.

Другий варіант – коли керівництво певного підприємства бажає економічно забронювати не більше там 10% працівників. Відповідно їм потрібно буде сплачувати не менше 20 тисяч гривень податків за кожного працівника поверх тих, що вони вже сплачують з його зарплати.

Який відгук таке економічне бронювання зазнає в суспільстві, а також, зокрема завдяки російському ІПСО, чи не ствердиться в суспільстві думка про те, що "воюють бідні, а багаті воювати не йдуть", – це найбільша небезпека. Тому що люди часто не перевіряють інформацію і відповідно можуть вірити тим чи іншим заявам,
– пояснив Олександр Золотухін.

Така думка, за припущенням юриста, серед населення, яке отримує мінімальну чи середню заробітну плату, може закріпитися. Це може призвести до певного внутрішнього "бунту", який зараз взагалі не потрібен.

"Тому чи це обговорення виллється в певний законопроєкт, який буде проголосований, покаже час. Проте наразі – це лише розмови і вони тривають дуже довго. А моделі, яка б задовольняла всіх наразі немає", – підкреслив він.

Більше про економічне бронювання

• Голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Давид Арахамія завив, що у Верховній Раді зараз триває дискусія щодо двох моделей економічного бронювання. За його словами, народні депутати усвідомлюють, що "не можуть жодного долара з міжнародної допомоги витратити на зарплати військовим".
• Арахамія пояснив, що зарплати військовим – "це наші гроші у вигляді мит і податків". Проте, щоб ці кошти зʼявлялися, "економіка має працювати".
• Також він наголосив на "питанні справедливості", адже існує думка "опонентів", що "багаті не служать, а бідні йдуть до армії".
• Голова парламентської фракції "Слуга народу" сказав, що відповідно до першої моделі, "розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 тисяч гривень, яких вистачатиме для утримання одного бійця". Друга модель "передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних".
• Раніше радник глави ОПУ Михайло Подоляк наголошував, що дискусію щодо економічного бронювання необхідно проводити на рівні Збройних Сил України та Міністерства оборони.
• На думку Подоляка, ті, хто воює на фронті, все одно повинні робити максимальний внесок у війну. Це можна робити "через вклад в економіку, адже такий підхід є системним".