Використовувався ще за язичників: на Львівщині існує унікальний монастир, видовбаний у скелях

У селі Розгірчі Стрийського району Львівської області є незвичайний монастир, який видовбали у скелі. Він використовувався ще за язичників, про що свідчить знайдена під час розкопок дохристиянська символіка.

Перші згадки про християнський монастир датуються другою половиною XV ст. Згідно з легендою, тут мешкали ченці з Києво-Печерського монастиря. А розташування монастиря захищало їх від набігів татар. Кажуть, що коли Київ було знищено ордами Батия у 1240 році, кілька ченців бігли за сотні кілометрів аж до Карпат і оселилися тут у печерах.

Скальний комплекс складається з двох частин – приміщень у породі та двох менших скель. Віддалені від головного комплексу на 50 метрів, ці дві скелі утворили вузький прохід у схилі та були такою собі брамою. Стежка між воротами веде до основної скелі.

У товщі основного скельного масиву вибито три печери, розташовані на двох рівнях. На першому — два приміщення, а на другому (до якого ведуть сходи) — одне. У більшості публікацій нижню велику печеру вважають житловою кімнатою, до якої примикала комора, а верхню печеру — монастирською церквою. Житлова кімната є просторим приміщенням площею 9х7 і висотою 3,5 метра. Вони поступово розширювалися з розвитком, і в результаті тут могло жити приблизно 20 осіб. У цю велику кімнату прорубаний ряд отворів: двері з вікнами з боків та вентиляція згори, а ще одне віконце збоку. Зовні на скелі видовбана ніша, де кріпилася ікона.

Печерна церква знаходиться на верхньому ярусі, до якого ведуть сходи. Це досить просторе приміщення площею 6×5 та висотою 3 метри, сире та темне. Має кілька отворів: двері, вікно та схоже вентиляцію з боку входу, ще одне вікно прорубане збоку. У стінах є ніші різного розміру, які служили для церковних потреб, таких як зберігання риз, а одна велика навіть вважається тимчасовим місцем для померлих ченців. Ще тут висічено в камені дивне обличчя. Крім того, на стінах багато пізніших написів, а також висять сучасні ікони.

Також "Телеграф" розповідав про те, що на Волині знайшли артефакт часів Київської Русі. Його передадуть до Національного музею історії України для дослідження.