Українські чоловіки в Польщі: що робити, якщо закінчився строк дії документів – відповідь польської влади

Наприкінці квітня, одразу після призупинення Україною надання консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном, міністр оборони Польщі заявив, що його країна готова допомогти повернути їх назад.

Пізніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уточнив, що рішення щодо повернення українських чоловіків призовного віку додому мають ухвалити на рівні ЄС, а не окремих країн-членів. За його словами, розмови між Києвом та Брюсселем на цю тему тривають. Потім заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна додав, що український уряд ще не звертався до Варшави щодо можливості відправлення українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Польщі, додому. Але, коли таке звернення буде, за словами Анджея Шейни, польська сторона діятиме відповідно до польського та європейського законодавства.

"Памʼятаймо одну річ, що у частини з цих осіб, які перебувають у Польші, закінчується термін дії дозволів на проживання, тому ми можемо, наприклад, не надавати цих дозволів. Ми точно не будемо захищати ухилянтів", – сказав заступник міністра закордонних справ.

На рівні Євросоюзу, як відомо, від 4 березня 2022 року діє Директива про тимчасовий захист українців, які тікають від російської війни. У жовтні 2023 року строк її дії був продовжений до березня 2025 року. Директива дає: дозвіл на проживання; право на роботу, доступ до житла, соцзабезпечення, меддопомоги, освіти, банківських послуг тощо.

За даними Євростату, наразі найбільше українців перебувають у Німеччині (близько 1,4 млн), Польщі (957 тис.), Чехії (біля 400 тис.), Іспанії (200 тис.) та Італії (165 тис.). Деякі ЗМІ повідомляли, що в Польщі може перебувати близько 370 тис. українських чоловіків призовного віку. Проте, це не означає, що всі вони виїхали нелегально після 24 лютого 2022 року. Більшість, майже напевно, виїхали з України, щоб працювати в Польщі, ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Тому, щодо цих людей держава Україна може апелювати здебільшого до їхнього морального права повернутися додому й стати на захист Батьківщини. Ті ж, хто виїхав незаконно, мають понести передбачену законодавством відповідальність.

Проте, щодо таких осіб, як вже писав ТСН.ua, має бути рішення суду та покарання винних чиновників, які випустили їх за кордон після 24 лютого 2022 року. Щоправда, надання консульських послуг за кордоном від кінця квітня до 18 травня, коли набув чинності новий закон про мобілізацію, Кабмін та МЗС призупинили для всіх українських чоловіків віком від 18 до 60 років: тих, хто виїхали законно ще до 24 лютого 2022 року; "ухилянтів", які виїхали незаконно після 24 лютого 2022 року; та тих, хто законно виїздив після 24 лютого 2022 року, але на момент перебування за кордоном їм виповнилося 18 років.

У суботу, 18 травня, українські сервіси ДП "Документ" (які підпорядковуються Держприкордонслужбі), а також наші посольства та консульства відновили прийом заяв на отримання документів та видачу власне документів українським чоловікам. Але за однієї умови: заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому або електронному вигляді.

Проте, ще в березні 2022 року, в рекомендаціях державам-членам щодо надання українцям статусу тимчасового захисту, Єврокомісія зазначала: "Якщо особа не може надати відповідні документи, а держави-члени не можуть інакше швидко визначити, чи має відповідна особа право на тимчасовий захист або адекватний захист відповідно до національного законодавства, Комісія пропонує перенаправити особу до процедури надання притулку". Тобто, як бачимо, навіть якщо у українських чоловіків за кордоном закінчиться строк дії їхніх документів, це ще не означає, що вони не зможуть отримати нові, проте вже європейського зразка. Щоправда, Єврокомісія також зазначає, що це лише рекомендації, які не мають юридично-зобов’язуючого характеру, тому кожна держава-член ЄС може діяти на власний розсуд відповідно до свого національного законодавства.

Саме тому ТСН.ua звернувся за роз’ясненнями до польського урядового Офісу у справах іноземців, а також Міністерства внутрішніх справ.

У польському МВС ТСН.ua відповіли, що відсутність дійсного проїзного документа наразі не заважає громадянину України успішно подати необхідну заяву до воєводи.

"Це стосується осіб, які хочуть легалізувати своє подальше перебування в Польщі на підставі відповідного дозволу на проживання. В такому разі громадянин України може на загальних умовах пред’явити інший документ, що посвідчує його особу. У той же час він повинен достатньою мірою продемонструвати, що отримати новий (український – ред.) проїзний документ неможливо. Такі справи воєвода розглядатиме індивідуально. Крім того, громадянин України може в будь-який момент звернутися за міжнародним захистом, подавши відповідну заяву через органи Прикордонної служби", - відповіли нам у МВС Польщі.

В Офісі у справах іноземців ТСН.ua нагадали, що закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом визначає, серед іншого, особливі правила легалізації перебування громадян України, які прибули до Польщі: надання громадянам України номера PESEL, що рівнозначно користуванню тимчасовим захистом у Польщі, та можливості використання електронного документа на проживання Diia.pl.

Відповідний польський закон був ухвалений на вимогу відповідної Директиви ЄС, про яку ТСН.ua вже згадував вище. У квітні цього року Польща продовжила термін легального перебування українців за тимчасовим захистом до 30 вересня 2025 року.

"Можливості продовження перебування в Польщі залежать від індивідуальної міграційної та правової ситуації конкретного іноземця. Однак, слід пам’ятати про спеціальні рішення (Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни), присвячені громадянам України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією. Вони можуть скористатися тимчасовим захистом, зареєструвавшись та отримавши номер PESEL UKR, і тому не повинні подавати заяви про міжнародний захист або притулок. Питання щодо перевірки законності перебування іноземців та проведення проваджень щодо їхнього повернення (так званої депортації) належать до компетенції Прикордонної служби", - зазначили в польському урядовому Офісі у справах іноземців.