Влітку очікуються дуже інтенсивні спроби зламати наш фронт: від чого залежатиме провал планів ворога? Інтерв’ю із Сунгуровським

Протягом останніх днів з’явилося одразу кілька гарних новин для України. Зокрема, це рішення про виділення додаткової фінансової допомоги нашій країні, що обчислюється мільярдами доларів, ініціатива НАТО щодо створення безпольотної зони над західною частиною України, нові можливості українських морських дронів і знищення ворожого ракетного корабля.

Проте плани російської окупаційної армії щодо літнього наступу не скасовані. Навіть більше – через те, що масштабний пакет військової допомоги Україні вже почав надходити на поле бою, ворог намагатиметься скористатися "кватиркою можливостей", аби в останню хвилину зламати наш фронт. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.

– Морські дрони СБУ Sea Baby тепер оснащені системами "Град". Кілька днів тому вони ефективно атакували позиції ворога на Кінбурнській косі. На вашу думку, наскільки це серйозне посилення спроможностей наших дронів? І яким є значення Кінбурнської коси з військового погляду?

– Якщо в наших військових моряків були плани мати центральну базу в Миколаєві, то Кінбурнська коса – це вхід до цієї бази. Якщо мати контроль над цією косою, це означатиме контроль над входом до цієї бази.

Використання цих дронів, насамперед їхнього нового оснащення, систем вогневого впливу на противника – це крок вперед до набуття нових спроможностей. Я це розцінюю як позитивну динаміку. Адже практично не маючи військово-морського флоту, Україна набуває якщо й не паритету в Чорному морі, то принаймні апелює до переваги, яка завжди була на боці Росії.

– 19 травня Сили оборони уразили ракетний корабель "Циклон", цю інформацію вже офіційно підтверджено. Що це за корабель? Наскільки це велика втрата для ворога?

– Думаю, не варто говорити про те, що якийсь один корабель суттєво впливає на військово-морські спроможності. Це флот, це військово-морське з’єднання, яке виконує певні завдання. Кожен елемент, кожен корабель має власні завдання, власне функціональне навантаження. Знищення будь-якого з цих кораблів зменшує військово-морські спроможності Росії, і саме з такої позиції треба оцінювати ці події.

Те, що "Циклон" може мати на борту ракети "Калібр", – це також впливає на можливості противника завдавати ударів крилатими ракетами з великої відстані. Але тут треба враховувати, що дальність "Калібрів" – 2000-3500 км. Тому, маючи флот у Каспійському морі, в Росії залишається певний потенціал для завдання таких ударів. Отже, знищення "Циклону" зменшує ці спроможності, але не ліквідує їх.

– Обговорюється план НАТО щодо створення безпольотної зони на заході нашої країни. Зокрема, пропонується розгорнути протиповітряну оборону вздовж західного кордону України. Мета – захист країн НАТО від атак російських засобів ураження, а також, власне, цієї української території. Щоправда, німецький канцлер Олаф Шольц виступив проти такої ініціативи, оскільки, на його думку, це може призвести до прямого залучення Альянсу до війни в Україні.

– У принципі, у такий спосіб силами ППО НАТО було б прикрито всю західну частину України. Всю Україну ця система не перекриє, зважаючи на дальність ракет, які там можуть використовуватися. Проте, якби прикрили хоча б частину, це було б дуже добре, оскільки ми б заощадили частину засобів ППО та могли би використовувати їх на інших ділянках фронту.

Але не факт, що це рішення буде ухвалено, оскільки багато країн НАТО побоюються реакції Росії. Ми пам’ятаємо, що подібні побоювання не раз утримували країни-учасниці НАТО від більш рішучих кроків. Та й навіть якщо таке рішення буде ухвалено, пройде чимало часу, доки його буде реалізовано. На додачу треба мати засоби для реалізації. Це ті самі системи Patriot, які ми просимо у союзників, аби прикрити переважно схід України, а не захід.

Отже, це потребує додаткових розрахунків. Сказати одразу, наскільки це добра ініціатива, не можна. Бо необмежених ресурсів не маємо ані ми, ані Європа.

– Проте маємо хороші новини щодо фінансової підтримки України. Рада Європи ухвалила рішення про передачу Україні заморожених російських активів. Йдеться про понад 3 мільярди доларів.

– Так, на рік. Це насправді позитивне рішення. Подібні рішення – про передачу заморожених активів, створення безпольотної зони, перелаштування оборонної промисловості Європи – це свідчення того, що Європа нарешті просинається. Отже, позитивна динаміка є. На жаль, не така швидка, як нам би хотілося.

– І ще держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати виділяють для України додаткових 2 мільярди доларів військового фінансування.

– У США це складніше. Хоча загалом труднощі у всіх. У всіх попереду вибори: у Європарламент, вибори президента США і Конгресу. І ці виборчі процеси накладають серйозний відбиток на процеси та їхню динаміку. Це реалії нашого життя, і ми маємо враховувати це в своїх планах, особливо якщо готуємо ґрунт для рішучого контрнаступу.

Планування контрнаступальних дій без урахування динаміки цих процесів, які відбуваються і в Штатах, і в Європі, матиме негативні наслідки. Це вже було минулого року, коли планували контрнаступ, але не отримали усього необхідного для цього.

– За лічені дні починається календарне літо, і саме на літо ворог може планувати масштабний наступ. Яким є ваш прогноз на ці три літні місяці? Чи дійсно противник може вдатися до надзвичайно активних дій?

– Я вважаю, що такі дії насправді плануються і вони відбудуться. Всі говорять про вікно можливостей, але в Путіна залишилася усього лише кватирка можливостей. Він дуже обмежений у часі. Він розраховував, що допомога США взагалі не дійде до України, а зараз розраховує на те, що йому вдасться загальмувати темпи її надходження.

Але факт у тому, що таке озброєння вже надходить. Темпи його надходження стануть вирішальним чинником – разом з нашою мобілізацією, звісно. Тому що неможливо розглядати ці питання окремо. Люди, техніка і наші спроможності загалом.

Протягом наступних місяців я очікую дуже інтенсивних, якщо не дій, то спроб РФ зламати наш фронт. До цього треба готуватися. Але готуватися ми маємо, враховуючи усі процеси з допомогою союзників і всередині Росії.

До прикладу, дії, які противник розпочав на півночі, мають сенс лише коли є суттєві стратегічні резерви. Плани зі створення таких резервів у нього також є. Але наскільки вони можуть реалізуватися – велике питання. Можна планувати створення 16 бригад, 2-3 армій тощо. Але одна справа планувати, а інша – застосовувати ці засоби на фронті. Якщо Росія створює резерви, їх вистачить тільки на те, щоб затикати дірки на фронті. Про жодні стратегічні резерви не йдеться.