Тварина мешкала в стародавньому океані, але її скам'янілість виявили на суші.
Вчені виявили скам'яні рештки маленької тварини, яка плавала в океанах Землі 478 млн років тому. Її ідентифікували як найдавнішого предка павуків, скорпіонів і мечохвостів.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature Communications, пише ScienceAlert.
Тварина завдовжки 5 мм отримала назву Setapedites abundantis. Її скам'янілі рештки було виявлено на місці, де колись океан покривав територію сучасного Марокко – на півночі Африки. Палеонтологи дійшли висновку, що ця істота належить до членистоногих Euchelicerata.
"Спочатку ми лише мали намір описати й назвати цю скам’янілість. Ми абсолютно не підозрювали, що в ній буде стільки таємниць", - каже палеонтолог Лоренцо Лустрі з університету Лозанни в Швейцарії.
Setapedites abundantis був вперше виявлений на початку 2000-х років у формації Фезуата в Марокко. Фактично, це був найпоширеніший тип скам'янілостей, але їхнє вивчення та характеристика є важкою роботою, і вченим знадобився час, щоб ретельно їх дослідити.
Науковці вивчили кілька скам'янілостей цієї морської істоти, яка чудово збереглася в сланцевих породах, що колись були мулом на морському дні. Вони виявили на спині тварини анатомічні особливості, звані двогіллястими придатками.
"Тому було хвилюючим сюрпризом усвідомити, після ретельних спостережень і аналізу, що це також заповнює важливу прогалину в еволюційному дереві життя", - додав науковець.
Членистоногі являють собою дуже різноманітну і численну групу безхребетних, до якої входять комахи, багатоніжки, ракоподібні та павукоподібні. Усі разом ці істоти становлять приблизно 75% тваринного світу на Землі. Серед членистоногих виділяються хеліцерові – тобто істоти, у яких є хеліцери. Це ротовий апарат у формі іклів або клешень, що використовується для захоплення й отруєння здобичі.
До цієї групи входять павуки, скорпіони, мечохвости, кліщі, а також кілька вимерлих груп, наприклад, морські скорпіони. Але досі вчені достеменно не знають, коли і як ці різні тварини розділилися і почали свій особливий еволюційний шлях далеко від решти членистоногих.
Наступним кроком є подальше вивчення Setapedites abundantis, щоб краще зрозуміти появу та еволюцію його унікальних характеристик.