ВІДБУДОВА У РЕГІОНАХ
«Перепилоньки» в Карпатах, або психоемоційне відновлення по-гуцульськи
У мистецько-туристичному етнохабі «Кольорові пацьорки», що відкрили на Прикарпатті, майстри презентують писанкарство, вишивку, бісероплетіння та інші ремесла, якими славиться Гуцульщина. Родзинка етнохабу – простір психоемоційного відновлення «Силянка ресурсів», де найперше чекають на військових та внутрішньо-переміщених осіб. Про традиції гуцульського села Прокурава та мрії місцевих мешканців – у репортажі Укрінформу.
«Сходітьсі, дівчаточка, усі до купочки та й будьмо починати наші співаночки… Вітер віє, вітер віє, а сонечко гріє, яка весна красненька, скрізь ся зеленіє…»
Так виспівує церковний хор, який зустрічає гостей біля мистецько-туристичного етнохабу «Кольорові пацьорки». Керує хором 75-річна Наталія Сидорак. Ці наспіви тут називають «перепилОньки». Їх є близько 60-ти, а у Прокураві відновили лише шість. Кажуть, їх співали кілька поколінь поспіль.
Жінки навколо храму співають, а хлопці тим часом роблять «перескачки» та «дзвіницю». Молодики стають у коло, а над собою утворюють ще одне, піднімаючись один одному на плечі. Рівновагу втримати непросто, але вони стараються. Так хлопці демонструють міцність своєї церкви.
УКРІНФОРМ ПОЯСНЮЄ
Коли Україна нарешті налагодить власне виробництво віконного скла
Як підрахували експерти,на закупівлю будматеріалів для повоєнної відбудови України знадобиться від $65 млрд до $100 млрд. І нам дуже важливо мати власне виробництво принаймні основних матеріалів – цементу, бетонних та металевих конструкцій, цегли, елементів покрівлі, віконного скла. Та найгірша ситуація з листовим (віконним) склом: в Україні його взагалі не виготовляють, а кожен ворожий обстріл – це нові й нові його втрати.
Водночас частина експертів налаштовані доволі оптимістично: шанси на те, що в цю ніким не зайняту нішу прийдуть стратегічні інвестори, багато. Поміж них називають великі профільні американські та японські корпорації, які через путінську агресію проти України вийшли з російського ринку. Але до нас вони прийдуть, вочевидь, не раніше закінчення війни. Відповідно ще кілька років знадобиться для запуску повноцінного виробництва. І в цей період Україні доведеться або нарощувати імпорт готового скла з Європи, Туреччини й Азербайджану, або фінансово підтримати ініціативи вітчизняного бізнесу.
Читайте більше у власному матеріалі Укрінформ
ФОТОРЕПОРТАЖ
У Харкові відбулося відкриття олімпійського центру «Акварена», який зазнав значних пошкоджень під час обстрілів Харкова.
Значних ушкоджень зазнали як основна будівля, так і ціла низка технологічних будівель та рідкісного обладнання. Під час відкриття основного басейну відбувся символічний заплив харківських спортсменів, представників збірної України з плавання.
МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
У Люксембурзі обговорюють можливості інвестицій та швидкої відбудови України
Люксембурзько-українська торгова палата провела другий міжнародний бізнес-форумі «Швидке відновлення України.
«Наша мета - донести до європейських політиків важливість того, що потрібно інвестувати саме зараз. Так, це, можливо, ризиковано, але ще більш ризиковано - не інвестувати. Держава потребує розвитку, підтримки робочих місць, потрібно, щоб працював бізнес, платили податки, розвивались регіони», - розповіла організатор форуму, президент Люксембурзько-української торгової палати Євгенія Палій.
Кулеба: Україна вітає рішення передати прибутки від активів РФ - чекаємо на конфіскацію
Україна вдячна європейським партнерам за рішення щодо використання прибутків від заморожених на території ЄС російських активів для допомоги нашій країні.
«Зараз відбувається другий крок - це, власне, доля самих відсотків, нарахованих на активи... Лише цього року ці відсотки сягнуть 3 млрд євро. Але ми всі знаємо, що загальна вартість заморожених активів - це десь 260 млрд євро. Тобто при всій нашій вдячності за сьогоднішнє рішення, ці суми не співмірні. Тому третій крок, про який ми говорили на початку року, це, власне, має бути конфіскація самих активів», - сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
РЕПОРТАЖ УКРІНФОРМУ
Лікарня без черг
Лікарня в Баштанському районістала першим медзакладом Миколаївської області, де за підтримки уряду Німеччини та товариства GIZ запрацював сучасний кол-центр. Крім того, завдяки міжнародним партнерам тут відремонтували хірургічне відділення, гінекологічний кабінет, установили сонячну станцію та відкрили реабілітаційний центр.
На оновлених локаціях побувала кореспондентка Укрінформу.
Задля того щоб зробити медичні послуги доступнішими для жителів Баштанського району, де нині мешкає понад 130 тисяч людей, тут нещодавно запрацював сучасний кол-центр. Він діє за принципом: «Дзвінок до нас – перший крок до здоров'я пацієнта».
«GIZ приділяє значну увагу тому, щоб медзаклади були енергонезалежними. Тож паралельно змонтували сонячну станцію, яка покриватиме до 70% потреб лікарні в електроенергії», – розповідає радниця проєкту GIZ «Міцні регіони – Спеціальна програма підтримки України» Тетяна Гвоздь.
НОВИНИ ВІДБУДОВИ
Харків’яни представили потенційним інвесторам у Люксембурзі проєкт безпечного підземного містечка
Харківська інвестиційна агенція уперше показала потенційним зарубіжним донорам та інвесторамновий унікальний проєкт підземного містечка з зовнішньою парковою частиною.
«Він поєднує в собі безпечний громадський простір, із закладами освіти та медицини, там є також комерційна складова, тобто торговельні площі. Підземне містечко включає навіть житловий фонд», - розповіла директор Харківської інвестиційної агенції та депутат обласної ради Тетяна Столяренко.
Миколаїв перероблятиме будівельне сміття у співпраці з японською компанією
Японська агенція міжнародного співробітництва (JICA) співпрацюватиме з Миколаєвом у переробці будівельного сміття, яке утворюється внаслідок обстрілів.
«Ми вже отримали в межах цього проєкту техніку на один мільйон євро, зараз вирішується питання про додаткове обладнання для переробки будівельного сміття, зокрема того, яке залишається після обстрілів», - розповів міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич.
У Конгресі США закликали Байдена розпочати процес конфіскації активів Росії
Двопартійна група членів Конгресу США закликала Джо Байдена чимскоріше розпочати імплементацію закону щодо конфіскації заморожених російських активів.
«Ми цінуємо, що ваша Рада з питань нацбезпеки веде переговори, аби заохотити наших партнерів із G7 та Євросоюзу знайти креативні механізми використання російських суверенних коштів, заморожених у їхніх відповідних юрисдикціях»,- йдеться у відкритому листі, оприлюдненому на офіційному сайті співголови Українського кокусу в Конгресі США Марсі Каптур.
Стежте за новинами про відбудову – підпишіться на нашу щотижневу розсилку. Щовівторка ви будете отримувати усі головні тексти, фото та відео про відновлення України. Якщо вам сподобалося, порекомендуйте нас друзям, щоб спільнота зацікавлених людей зростала.
Наступний лист з новинами відбудови України очікуйте 4 червня.