Станом на 29 травня вже 11 країн-партнерів офіційно повідомили, що не проти використання їх зброї для атак на країну-агресорку. Йдеться про Францію, Литву, Латвію, Канаду, Швецію, Естонію, Польщу, Фінляндію, Чехію, Велику Британію та Нідерланди. Головні заяви європейських лідерів – зібрав 24 Канал.
Що говорили європейські лідери
Велика Британія. Міністр закордонних справ Британії Девід Камерон під час візиту до Києва заявив, що Україна має повне право використовувати зброю, надану Лондоном, для ураження цілей всередині Росії – оскільки Росія атакує об'єкти України. За його словами, лише Київ вирішує, як, коли та по яких цілях застосовувати британську зброю.
Польща. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик вважає, що не повинно бути жодних обмежень щодо використання військової техніки, які надають Україні. За словами Томчика, Польща не має жодних заперечень у цьому питанні, а також намагається переконати інших партнерів.
Швеція. Міністр оборони Пол Йонсон заявив, що Україна має право вести воєнні дії на території Росії, якщо вони не порушують законів війни. Швеція підтримує міжнародне право та право України на захист.
Франція. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що союзники мають дозволити Україні "нейтралізовувати військові бази, з яких запускаються ракети". Він уточнив, що французька зброя має вражати тільки військові об'єкти російських загарбників, цивільні – в жодному разі.
Канада. Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі заявила, що Київ може використовувати передане Оттавою озброєння для атак на Росію. За її словами, в Канаді немає жодних умов для постачань зброї в Україну,
Чехія. Прем'єр Петр Фіала обговорив питання дозволу на удари по Росії з українським колегою Денисом Шмигалем. Він підтвердив, що Прага дозволяє використовувати чеську зброю проти Росії.
Нідерланди. Глава Міноборони Нідерландів Кайса Оллонгрен повідомила, що цілком очевидно, що українці повинні завдавати ударів і всередині Росії. Вона переконана, що це не повинно бути предметом дискусій. Політикиня висловила сподівання, що інші країни, які мають іншу позицію, змінять її.
Фінляндія. Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен ще у лютому заявив, що Україна може використовувати надану зброю для атак по території Росії. У Гельсінкі не встановлювали ніяких заборон при передачі військової допомоги. Україна має змогу сама вирішувати це питання.
Естонія. Міністр оборони Ханно Певкур наголосив, що країни-партнери, які передають Україні далекобійну зброю, мають також дати дозвіл на удари по військових об’єктах в Росії. Він пояснив це тим, що наша держава повинна мати всі можливості для захисту себе та свого народу.
Латвія. Президент Едгарс Рінкевичс закликав західних союзників зняти обмеження на застосування Україною переданої зброї по військових цілях на території Росії. Його країна – "за".
Литва. Міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс каже, що партнери мають зняти обмеження на використання зброї, що постачається в Україну і дати Україні більше свободи для завдавання ударів по цілях у Росії.
Хто може дозволити наступний
Неоднозначною лишається позиція Німеччини. Канцлер Олаф Шольц під час спільної пресконференція з президентом Франції заявив, Україна має використовувати надану їй зброю у межах існуючих правил і це "завжди має бути в рамках міжнародного права". Канцлер також зауважив, що Німеччина і Франція "надали Україні різну зброю". Тобто слова Шольца не дають прямої відповіді.
Окрім цього, Україна направила в США запит на дозвіл бити американською зброєю по Росії. Західні ЗМІ пишуть, що президент Джо Байден, ймовірно, може погодити прохання у відповідь на поставку Китаєм Росії передових технологій.
Резолюція парламентської резолюції НАТО
У декларації, ухваленій Парламентською асамблеєю НАТО наприкінці весняної сесії в Софії 27 травня, є заклик зняти обмеження для України щодо ударів західною зброєю. Пояснюється це правом України на самооборону, яке включає ураження законних цілей за межами нашої держави.
За відповідне рішення виступили Франція, Нідерланди, Естонія, Литва, Польща, Швеція, США, Велика Британія. Проти резолюцію виступала, зокрема, Італія, проте зрештою підтримала документ. За фінальне рішення не голосували Угорщина та один з один із депутатів від "Альтернативи для Німеччини".