34 дні між життям і смертю: в Охматдиті врятували 3-річну дитину, якій не давали шансів на життя

В Охматдиті врятували 3-річну дівчинку, якій не давали шансів на життя. Понад 30 днів дитина провела в реанімації, з яких 15 під апаратом ЕКМО.

До порятунку дівчинки було залучено велику кількість лікарів. Історію по суті другого народження маленької Соломійки розповіли в НДСЛ "Охматдит".

3-річна Соломійка народилась в Житомирській області та росла цілком здоровою дитиною. Тому коли 12 квітня у неї піднялася температура, батьки не запідозрили серйозної хвороби. На наступний день температура продовжила рости, і сім’я звернулася до місцевого лікаря. Згодом дівчинку поклали у відділення інтенсивної терапії.

У дитини шаленими темпами розвивалась пневмонія, почали відмовляти життєво важливі органи і в місцевій лікарні не знали, як їй допомогти, а ймовірність того, що дівчинка виживе з кожною годиною ставала все меншою.

У пошуках порятунку батьки звернулись до столичного Охматдиту

"Хоча нам не давали гарантій, що ми зможемо доїхати до Києва, все одно ризикнули вхопитися за останній шанс", – зі сльозами на очах розповіла мама Соломійки Людмила.

За словами медиків НДСЛ "Охматдит", до них дитина потрапила у вкрай важкому стані через серйозне ураження легень.

Єдиним шансом на життя для дівчинки була екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО) – процедура тимчасового заміщення дихальної або серцевої функції, що дає час на відновлення відповідних органів у пацієнта, коли неможливо стабілізувати стан ні ліками, ні апаратам ШВЛ.

Але і тут виникли складнощі, оскільки апарат ЕКМО вже був зайнятий іншим пацієнтом. Тому Охматдит звернувся по допомогу в Центр дитячої кардіології та кардіохірургії, та привіз звідти їхній прилад.

Так Соломійка потрапила у відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де її під'єднали до апарату ЕКМО.

"Для лікування такого роду пацієнтів треба велика кількість середнього медичного персоналу та навчених лікарів... ЕКМО не лікує, але дає час, щоб розібратись, що призвело до розвитку пневмонії та як це вилікувати. Але це з колосальними ризиками, ми змінюємо нормальну фізіологію пацієнта, перевертаємо її з ніг на голову", – пояснив лікар-анестезіолог відділення Станіслав Школьний.

Навіть отримуючи підтримку від апарату, шанси на виживання Соломії були низькі. Дівчинка була підключена до ЕКМО 15 днів. Увесь цей час команда лікарів цілодобово була поряд, днюючи й ночуючи біля маленької пацієнтки.

"Зазвичай, коли ти запускаєш такий кейс, ти у лікарні майже живеш, 24/7 на телефоні, завжди повинен бути в зоні досяжності у випадку, якщо потрібно під'їхати. Цього разу паралельно у нас перебували два пацієнти, тобто робота помножується на два", – поділився Станіслав Школьний.

Ситуація ускладнилась ще й тим, що на тлі інфекційно-токсичного шоку у дитини розвинулося гостре ураження нирок та печінки.

Тому до мультидисциплінарної команди лікарів доєдналися фахівці відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій та близько двох тижнів проводили процедури у комплексі з ЕКМО, відновивши функції пошкоджених органів. Важливу роль у цьому зіграв і апарат діалізу, подарований лікарні благодійним фондом Good donations.

Про це розповів Олександр Урін, завідувач відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій Охматдиту.

"Ми залучили величезну кількість людей для порятунку однієї людини. Чим складніший випадок, тим більше людей залучено – це і відрізняє інтенсивну терапію і ЕКМО від звичайної терапії. У цьому випадку петля комунікації пройшлась по всій Європі. Частина витратних матеріалів передана професором Шульжинським з Польщі, деякі привезені зі стажування в Каролінському госпіталі у Швеції - "ECMO Karolinska" (привіт доктор Фальк!), а доктор Гудзенко з-за океану в сонячній Каліфорнії мав натхення і терпіння телефоном комунікувати і стратегувати разом зі мною. Це дуже важливо мати підтримку", – розповів Андрій Висоцький, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Дівчинка 34 дні перебувала в реанімації.

Сьогодні легені Соломійки повністю відновлені. Її тіло та мозок також чудово відреагували на лікування, дівчинка уже майже повністю відновилась. Вона грається улюбленими іграшками й мило посміхається на камеру, немов і не було того важкого місяця між життям і смертю.

"Зараз ми можемо сміливо сказати, що наша дитина цілком здорова і така, як була до хвороби. Ми хочемо висловити величезну подяку всьому колективу відділення інтенсивної терапії. Коли нам не давали шансів на одужання, вони зробили диво, і наша дитина тепер може продовжувати своє життя далі. Ми хочемо, щоб якомога більше діток могли врятувати за допомогою апарату ЕКМО, дізнавшись про наш приклад", – каже щаслива мати дівчинки Людмила.