"Уряд все більше нагадує звичайного чиновника МВФ чи Єврокомісії, що готовий без вагань та оцінки можливих наслідків для України впроваджувати будь-яку політику – податкову, митну, боргову, економічну". Думка.
Автор німецького економічного дива канцлер Ludwig Erhard розумно вважав, що "економіка — це не пацієнт, якого можна оперувати нескінченно". Проте українські фіскальні керманичі знову та знову з середини 2022 року чіпають скальпель та їдуть на хірургічне втручання у економіку шляхом раптового директивного підняття податків, згортання військових пільг, повернення перевірок та штрафів, запровадження чисельних нових правил та регуляцій.
Уряд все більше нагадує звичайного чиновника МВФ чи Єврокомісії, що готовий без вагань та оцінки можливих наслідків для України впроваджувати будь-яку політику – податкову, митну, боргову, економічну.
Прості питання – навіщо це реалізується у цей спосіб або скільки нова "політика покращення" коштуватиме бізнесу та громадянам – заздалегідь вважаються зрадою. Більшість державницьких рішень приймаються кулуарно та непрозоро.
Що ми мали до війни – корупцію. Що ще отримали за останні два роки – згортання людського капіталу (мобілізація та мільйони біженців) та інфраструктурний дефіцит (через ракетний терор РФ). Що чекаємо вже у найближчому майбутньому – ще більш погані фіскальні закони та високі податки, що є прямим запрошенням бізнесу та громадян до уникнення оподаткування чи, навіть, остаточної втечі за кордон.
Не впевнений що економіка витримає, а лише зусиллями волонтерів фінансувати потреби військових неможливо.
Заради збереження треба негайно та кардинально змінюватися.
Як? Якщо криза – геть державу з економіки! А саме:
- мінімум регуляцій для бізнесу, якщо держава запроваджує одну нову регуляцію (вимога ЄС або МВФ) – вона скасовує дві чинних, що є подібними за вартістю дотримання для бізнесу;
- не чіпай або знижай податки на основі максимізації (розширення) баз оподаткування (інвентаризація та скасування податкових пільг, добровільна детінізація, повернення інституту розстрочення платежів/боргів);
- максимальне виконання державою своїх прямих обов’язків: стабільна валюта, послідовна політика змін, вільна торгівля та захист бізнесу на зовнішніх ринках збуту, замість бізнесу жорсткий контроль чиновників та витрат бюджету.