Чи об'єднає Тайвань оборона? Місцева ОПЗЖ

Нещодавно минули масштабні китайські військові навчання, проведені навколо Тайваню. Вони показують: Пекін, ймовірно, займе більш агресивний підхід до щойно обраного президента острова Лай Чін Те та нової влади, яка схиляється до незалежності.

Тренувались «брати під контроль»

Навчання супроводжувалися заявами командування Народно-визвольної армії (НВАК, рос. НОАК) на східному театрі бойових дій. Там стверджувалося, що метою військових було «перевірити здатність спільно захоплювати владу, проводити спільні атаки та брати під контроль ключові райони».

Це повідомлення було підкріплено серією войовничих коментарів міністра оборони Китаю, спрямованих проти Тайваню. Вони пролунали під час нещодавнього діалогу Шангрі-Ла в Сінгапурі.

Там вистачало даних, включно з тим, що перспективи мирного возз’єднання «розмиваються сепаратистами, які борються за незалежність Тайваню, і зовнішніми силами».

Ці події повернули на перший план нагальну проблему. Тайваню необхідно продовжувати зміцнення своєї армії, що президент обіцяє зробити.

А це, у свою чергу, ставить під сумнів перспективи того, що оборонні плани влади взагалі будуть підтримані законодавчою більшістю. Бо вона, як ви могли почитати у новинах, тепер складається з більш дружніх до КНР сил.

Навіть більше того. Тепер парламентська спільнота переповнена представниками Гоміньдану і Тайванської народної партії (ТНП).

Що знає Лай

Конкуренція між президентом і законодавчою владою? Історія висвітлює деякі потенційні труднощі, які ці обставини несуть із собою.

Перший президент Тайваню, вихідець з Демократичної прогресивної партії (DPP, ДПП), Чень Шуйбянь, також очолював уряди меншості протягом обох своїх термінів.

Незважаючи на перші спроби включити членів Гоміньдану до складу свого кабінету, він часто стикався з перешкодами в оборонних закупівлях з боку законодавчого органу. Він тоді контролювався «синім» альянсом, де домінували Гоміньдан та Народна партія (PFP).

Під час каденції президента Цай Ін Вень – безпосереднього попередника Лая та одного з членів ДПП – чиновники Гоміньдану також намагалися заморозити фінансування кількох угод по придбанню зброї у Сполучених Штатах.

Лай чудово знає всі ці прецеденти. Напередодні виборів він заявив, що Гоміньдан уже 69 разів блокував законопроекти про фінансування оборони. Нинішній президент посилався на це як на основну причину того, що виборці ДПП мають допомогти партії отримати законодавчу більшість.

Є деякі ознаки того, що історія може повторитися.

Перша ознака антипрезидентської позиції депутатів з’явилася, коли Гоміньдан і ТПП разом обрали мера Гаосюна та популістського законодавця Хань Куо-ю президентом Законодавчого юаня. Це роль, еквівалентна спікеру однопалатного парламенту. Але він має розширені повноваження згідно з конституцією.

Збіґнєв Бжезінський був пророком.

Хан відомий як прибічник Пекіна. Також він є запеклим критиком ДПП, а ще має досвід публічних виступів проти ДПП.

Зв'язати руки президенту

Потім, уже після інавгурації Хана послідували спроби двох партій прийняти законопроекти, спрямовані на посилення повноважень законодавчої влади. Такі реформи дають законодавцям повноваження вимагати від президента регулярних звітів і відповідей на запитання законодавців.

Ще вони дають більше повноважень по контролю державних бюджетів. Та навіть розслідувати урядові проекти. Реформи передбачають і кримінальну відповідальність за «неповагу» до законодавчої влади (ви розумієте, як цим можна користуватись).

Ці поправки – і те, як вони поспішно проходили через законодавчий процес, з обмеженими дебатами – викликали серію масових протестів. Найбільші акції залучились підтримкою приблизно 100 000 тайванців.

Дискусії щодо законності реформ, швидше за все, будуть вирішені тлумаченням конституції. Але ці події вже кидають тінь на перспективи Лая реалізувати свій законодавчий план.

Проте, навіть якщо відкинути найгірший сценарій парламентських суперечок, що переростуть у повномасштабну конституційну кризу, залишається певний шанс, що президент зможе співпрацювати з опонентами задля зміцнення національної армії.

Не забувайте важливу річ. Зміцнення оборони було ключовою тезою президентської кампанії Лая, як і для його попередника.