На саміті "Бухарестської дев’ятки" (В9), яка об’єднує дев’ять країн східного крила НАТО, в Ризі не вдалось узгодити спільну заяву та досягти консенсусу щодо наступника Єнса Столтенберга на посаді глави Альянсу.
Це журналістам підтвердив президент Чехії Петр Павел, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ČTK.
За словами Павела, причиною відсутності результатів саміту В9 стало небажання Угорщини прийняти кандидатуру голови уряду Нідерландів Марка Рютте на посаду генсека НАТО, а також питання підтримки України у зв’язку з агресією Росії.
Однак, за словами чеського президента, на саміті "Бухарестської дев’ятки" в Ризі не сказали "жодного слова" про можливий вихід Угорщини з об’єднання, про що раніше повідомляли ЗМІ з посиланням на джерела.
Водночас президенти Латвії, Польщі та Румунії опублікували свою заяву за підсумками зустрічі в Ризі, де висловили глибоку стурбованість "нещодавніми зловмисними гібридними діями Росії на території країн Альянсу, які становлять загрозу безпеці членів НАТО".
"Ми будемо діяти індивідуально і колективно для протидії цим діям, посилення нашої стійкості і продовжуватимемо тісну координацію для забезпечення готовності Альянсу і членів Альянсу до стримування і захисту від гібридних дій або нападів", – запевнили лідери.
Вони також висловили сподівання, що саміт НАТО у Вашингтоні сприятиме наближенню України до Альянсу та запропонує їй "суттєвий пакет підтримки".
Так звана "Бухарестська дев’ятка" заснована у 2015 році як формат співпраці у безпековій сфері, до її складу входять Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Латвія, Литва та Естонія.
У межах цього формату проводяться зустрічі на рівні лідерів, міністрів закордонних справ та оборони.