Дослідники зробили несподіване відкриття, яке може зробити революцію в лікуванні болю.
Коли чоловіки та жінки в гетеросексуальних стосунках скаржаться, що їхні партнери не розуміють їхнього болю, цілком імовірно, що це так і є. Нове дослідження больових рецепторів у гризунів і приматів показало, що у самців і самок вони активуються різними молекулами, пише IFLScience.
Тепер учені вважають, що фізичний біль, чи то болісний, чи то просто неприємний, може переживатися абсолютно по-різному. Це нове відкриття, крім порушення еволюційних питань, також вказує на те, що нам, імовірно, доведеться радикально скоригувати багато діагнозів і процесів лікування, особливо це стосується жінок.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Еволюція може бути вельми консервативною, коли йдеться про статевий диморфізм, зводячи до мінімуму відмінності. Але це працює тільки в тому випадку, коли мова не йде про переваги для виживання і розмноження. Імовірно, це є причиною того, що в чоловіків усе ще є соски, хоча вони, можливо, і не приносять користі.
Це зовсім не означає, що в особин жіночої та чоловічої статі все буде ідентично, однак, як показує приклад із чоловічими сосками, легше розрізняти ступені, ніж розробляти абсолютно нову модель. У результаті тривалий час вважалося, що відмінності у відчутті болю у чоловіків і жінок відображають "різні ступені". Однак результати нового дослідження кидають виклик цій теорії.
На думку команди з Університету Аризони, схоже, що не тільки спосіб передачі болю відрізняється залежно від статі, але також і самі рецептори, відомі як ноцицептори, чутливі до різних гормонів. Під час дослідження вчені продемонстрували це на макаках і людях, а також мишах.
Провідний автор дослідження, доктор Френк Поррек зазначає, що отримані ними з колегами дані підтверджують, що ноцицептори багатьох ссавців, зокрема й людей, можуть функціонально відрізнятися в чоловіків і жінок.
Так, учені виявили, що гормон пролактин сенсибілізує нейрони дорсальних корінців ганглія, скупчення нейронів у хребті, у самок людей, приматів і гризунів, проте не у самців. Таким чином легкий біль перетворюється на щось набагато більш виснажливе. Водночас у чоловіків аналогічну функцію виконує нейромедіатор орексин В, однак у жінок цього не спостерігається.
Під час дослідження вчені вивчили нейрони in vitro у донорів органів людини й тварин. Команда використовувала лише дві макаки кожної статі, оскільки нейрони можна було використати лише після смерті, проте зразки людей і мишей були використані в достатній кількості, щоб учені були впевнені в правдивості своїх результатів.
Було виявлено, що інші больові нейрони демонструють сильнішу сенсибілізацію до тих самих гормонів в однієї статі без повної відсутності в іншої. За словами Поррека, до цього моменту вчені вважали, що рушійні механізми, які спричиняють біль, однакові в обох статей. Однак вони з командою виявили, що насправді механізми, які лежать у сприйнятті болю, різні у самців і самок у всіх трьох видів ссавців, які були вивчені.
Автори дослідження визнають, що еволюція цієї відмінності, а також механізми, що її спричинили, все ще залишаються загадкою для людини. Пролактин — це гормон, який запускає розвиток тканини молочної залози та лактацію, тому не дивно, що його вплив на біль обмежується жінками. Водночас орексин В насправді допомагає всім нам бути бадьорими, а тому немає очевидної причини, чому він може викликати різні реакції залежно від статі.
Вчені вважають, що їхнє нове відкриття може здійснити революцію в лікуванні болю, оскільки сьогодні стать пацієнта не є поширеним фактором при виборі знеболювальної терапії. Передбачається, що фактор статі насправді може поліпшити терапевтичні результати. Вони також зазначають, що до клінічних випробувань зі спотвореним співвідношенням статей серед учасників слід ставитися з обережністю, а не вважати, що вони застосовні до всіх.
Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що думки в нашій голові можуть викликати фізичний біль.