Ракетний удар по Києву: Жданов розповів, куди цілила Росія та коли може атакувати знову

У ворога накопичено близько тисячі ракет.

Російська армія вночі 12 червня після тривалої паузи завдала удару по Києву. Спочатку ворог запустив “шахеди”, пізніше — крилаті та балістичні ракети. Сили протиповітряної оборони знищили 29 із 30 цілей. 

Чим була особлива атака, куди цілив ворог та коли може завдати повторного удару, у коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.

На його думку, цього разу російська армія не намагалася вразити об’єкти української критичної інфраструктури. За словами військового експерта, ймовірно, це була спроба завдати удару по промисловим об’єктам, зокрема на Київщині.

“Столиця була більше всього атакована, більшою кількістю засобів повітряного нападу. Але я думаю, що тут більше було психологічного тиску. Єдина особливість — те, що цього разу вони звернули особливу увагу на Київ”, — вважає Олег Жданов.

Чергова російська атака припала на грозу в Києві. За словами військового експерта, це просто співпадіння. Адже гроза та дощ перешкоджають повітряним цілям. Таким чином ворог не міг домогтися ані більшої ефективності під час атаки, ані більшого психологічного тиску.

“Під час грози електричне випромінювання може вивезти з ладу бортову електроніку як “шахеда”, так і крилатої ракети. А дощ може вносити корективи і шкодити витриманню курсу, буде більша витрата пального. Хоча для систем ППО теж саме — для радіолокаційних станцій, особливо тих, що працюють в активному режимі. Вони є своєрідним магнітом для влучання блискавок. Зазвичай під час грози і дощів намагаються не застосовувати засоби повітряного нападу”, — розповів військовий експерт.

Олег Жданов нагадав, що за даними української розвідки, російська армія тримає запаси на рівні близько тисячі ракет різних типів. Водночас ворог виробляє близько ста ракет на місяць.

“Приблизно така кількість у них і зберігається. Особливо за рахунок того, що вони не дуже багато ракет використовують в кожному наступному ударі. І ці удари проводять доволі рідко. Можна відзначити, що кількість застосуваних засобів доставки ракет стає дедалі меншою. Знову таке враження, що треба ремонтувати літаки. Чотири ракети і два літаки були підняті — це говорить, можливо, про їхній поганий технічний стан. Тому знову основу складають “шахеди”. На жаль, вони організували їхнє виробництво і кліпають їх сотнями”, — каже Олег Жданов.

Крім того, на його думку, під час цієї атаки в російської армії було завдання не витрачати великої кількості ракет — ворог розуміє, що ми можемо їх збити.

“Треба завжди залишати так званий недоторканий запас, який повинен складати не менше 10% від основного запасу. Він використовується тільки в крайніх випадках і за дозволом старшого воєнного начальника. Вони ж розуміють, що в другій половині літа може скластися ситуації не на їхню користь. І якщо наші війська почнуть проводити контрнаступальні операції, то треба буде наносити масовані ракетні удари. По нашим тилам, по нашій логістиці, по, як вони люблять казати, центрам прийняття рішення. Тому вони тримають цей запас ракет”, — розповів військовий експерт.

За його словами, якщо подивитися на статистику по ракетним ударам, російська армія намагається витрачати на місяць стільки ж ракет, скільки виробляє.

“Час на підготовку наступного удару їм не потрібен. У таких кількостях вони можуть повторювати їх хоч кожного дня. Питання доцільності цих повторів і особливо політичних завдань. Цей ракетний удар, на мій погляд, був більше політичним, ніж військовим. Вони розуміють, що в Києві створена одна з найпотужніших систем ПРО і ППО. Але, тим не менше, вони все одно призначають в якості кінцевої цілі Київ. У зв'язку з самітом G7, я не виключаю, що вони можуть повторювати через день, або зробити два-три удари підряд, особливо такими малими силами”, — розповів Олег Жданов.