/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F852d913dffcf6b890bd1136c0c96dfa2.jpg)
Пам’яті фельдшера-рятувальника Олексія Сича
Він народився 25 лютого 1996 року. З самого дитинства вирізнявся лідерськими якостями і завжди був готовий прийти на допомогу іншим.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F9ae910191b2e92d1d5078d907ed43635.jpg)
«Олексій був справжнім вірним другом. Йому можна було просто зателефонувати, і він, не питаючи, що саме треба, одразу ж казав: «Куди їхати? Я зараз буду», – каже знайома Сича Катерина Ставінська.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F1ad5dfa140727b1d4148a0e502113d23.jpg)
Він закінчив відділення плавання Житомирської дитячо-юнацької спортивної школи з боротьби «Авангард» і став одним із кращих плавців області.
«Сич був чемпіоном, рекордсменом Житомирщини, кандидатом у майстри спорту з плавання. Представляв збірну команду Житомирської області. Окрім фізичної вправності, всі тренери відзначали його доброзичливість та позитивний характер», - зазначив голова Житомирської обласної федерації плавання Микола Крук.
За словами викладачки Житомирського медичного інституту Алли Бех, який закінчив Олексій, чоловік дуже любив свою альма-матер. Вона сказала, що Сич був надзвичайно світлою людиною і завжди усміхався.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fbda0838dda90996439ae4b15873c31d9.jpg)
Чоловік у роботі зарекомендував себе як справжній професіонал. Як заявив товариш по службі Олександр Вовнюк, рятувальник відмінно справлявся зі своїми обов'язками і був майстром своєї справи.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F3b24ed0d3794d3aa6c5faf01ddf9e565.jpg)
«Він був людиною, яка ніколи не казала «ні». Людиною, у якої не було завдання, якого не можна було виконати, навіть якщо це не були його обов'язки. Він завжди казав: «Я». Сич був учасником з відновлення територій у Донецькій та Луганській областях. І коли постало питання про залучення людей у Херсонську область, Олексій теж сказав: «Я», – зазначив заступник начальника частини аварійно-рятувального загону спецпризначення Віталій Коваль.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc9df8bc887e62f901f5d00d8a88703ae.jpg)
Там чоловік і загинув наприкінці грудня 2022 року внаслідок травм, отриманих від підриву на ворожій міні…
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F08cb22376220e8a2fd774c95d1702522.jpg)
Церемонія прощання з ним пройшла 27 грудня 2022 року у Житомирі. Сича поховали на Смолянському цвинтарі у облцентрі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd5259f344b692b0c7ed6d1cce35744b4.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc91329f3a49b6e6c4636b08500ed72c8.jpg)
Указом Президента України Володимира Зеленського №81/2023 від 15 лютого 2023 року сержанта служби цивільного захисту було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Цю відзнаку було вручено родині загиблого рятувальника у Житомирській міськраді 11 липня 2023 року.
Ті, хто знав Сича, завжди пам’ятатимуть його надійним товаришем, життєрадісним, сповненим оптимізму, веселим чоловіком, який з повагою ставився до друзів і який вірно служив Україні, людиною-святом.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F9b1f77469da3cefccd70cf218e7de04d.jpg)
«Він завжди рвався в бій. Служив на фронті, двічі був в АТО, потім щодня поспішав на роботу. Завжди був вірний своєму обов'язку і з честю його виконував», – сказав батько Олексія Сергій Сич.
Колеги у пам'ять про загиблих товаришів по службі, у тому числі і Олексія, 26 жовтня минулого року висадили 4 тисячі дерев у Житомирській громаді.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd85eb2fb550c6690b76e8abfac93313d.jpg)
Вічна шана Герою!
Фото: ДСНС, ФБ, Суспільне

