Чому держава має прибрати ФОПів з ринку фіксованого доступу до інтернету

Багато гравців в Україні вдаються до токсичних бізнес-практик.

Через збільшення військових потреб дефіцит бюджету лише на цей рік становить майже $5 млрд (близько 200 млрд грн). Про це заявив наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко. Аби покрити цей розрив, уряд планував підвищити військовий збір і податок на додану вартість (ПДВ). Нещодавнє рішення G7 щодо виділення 50 млрд доларів США покращить ситуацію, але цьогоріч кошти навряд чи надійдуть до бюджету, тому питання пошуку внутрішніх ресурсів, зокрема через підвищення податків, залишиться на порядку денному. Головна стаття видатків – оборона, на яку не вистачає, за різними оцінками, від 200 до 400 млрд грн. 

Водночас, розглядаючи питання збільшення загальнонаціональних податків, держава чомусь не враховує потребу ліквідації прогалин в оподаткуванні, які в своїй сукупності могли б дати їй частину необхідного ресурсу. Однією з таких прогалин є використання спрощенки інтернет-провайдерами.

Надлишок операторів

У 2000-х роках в Україні з'явилися тисячі дрібних інтернет-провайдерів. Держава звертала мало уваги на цей ринок, його ефективне регулювання та контроль були відсутні. Як наслідок — за два десятки років в нашій країні сформувався значний сегмент  "сірих" інтернет-гравців, які або сильно недоплачують податки, або не платять їх взагалі.

За різними оцінками, сьогодні на українському ринку фіксованого доступу до інтернету працює від 4 до 7 тис. інтернет-провайдерів. Згідно із Реєстром постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг станом на березень 2024 р. до нього включено 4442 суб’єкти господарювання, 2471 (56%) з яких становлять фізичні особи – підприємці (98% з них надають послуги фіксованого доступу до інтернету).

Ця галузь перебуває в досить гарній формі, незважаючи на війну. Відповідно до звіту про діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, обсяг доходів від надання послуг доступу до фіксованої мережі Інтернет у 2023 році становив 21 млрд грн, що на 33% більше ніж у 2022 році.

ARPU (середній дохід на одного користувача) – 219 грн. Для порівняння: відповідно до інформації, наведеної у Звіті, ARPU користувачів послуги мобільного зв’язку становить лише 102,1 грн, а доходи від надання таких послуг порівняно з 2022 роком збільшилися лише на 9,8%.

Зазначена вище офіційна інформація підтверджує зростання ринку надання послуг фіксованого доступу до інтернету порівняно з попередніми періодами та стрімкі темпи зростання дохідності, навіть якщо порівнювати з такими  «китами»,  як гравці ринку мобільного зв’язку.

Величезна кількість гравців на ринку начебто має рухати конкуренцію, підвищувати якість послуг та одночасно здешевлювати їх для користувачів. Але, на жаль, реальність інша.

Для порівняння: в розвинутих країнах Європи (наприклад, в Німеччині, Франції, Іспанії, Італії та Нідерландах) ринок представлений 4-5 операторами, які разом надають послуги приблизно 85–95% абонентів, і лише 5–15% мають інші учасники. На такому ринку існує ефективна конкуренція, а інвестиції в розвиток драйвлять використання новітніх технологій і дають змогу реалізовувати державні стратегії розвитку галузі. При цьому всі провайдери зареєстровані, надають звіти, , держава їх контролює.

Засилля ФОПів на ринку

Багато гравців в Україні вдаються до токсичних бізнес-практик. У понад 90% випадків йдеться про розбиття бізнесів на різних фізичних осіб – підприємців (ФОПів), що платять податки за зниженими ставками, маскуючи таким чином дійсно великий бізнес, який може налічувати десятки (а в деяких випадках і сотні) тисяч абонентів під МСБ.

Такі компанії створюють низку юридичних осіб для надання послуг у межах міста, спального району, групи будинків або навіть окремої споруди. Далі кожна з них звітує перед материнською компанією про стан своїх операційних справ. При цьому кожна з юросіб може мати свої особливості ведення господарської діяльності. Наприклад, оплату послуг лише готівкою (консьєржу). "Цивілізованіші" компанії ставлять такі схеми на потік і  надають свої реквізити платіжним системам, об’єднуючи їх в одну кнопку. Дроблення залежить від масштабу бізнесу – інколи це 5 ФОПів, а часом може бути й 300 суб’єктів господарювання (ФОПів та юросіб) на спрощеній системі оподаткування.

Багато "сірих" провайдерів тримають частину операцій в готівці або взагалі ніде не реєструються та надають послуги без юридичного оформлення.

На захист ФОПів часто можна почути, що маленькі провайдери мобільніші, швидше інвестують і закривають нагальні потреби користувачів, аніж великі неповороткі компанії. Однак на ринку фіксованого інтернету це не працює. Навпаки, така ситуація сприяє тому, що більшість операторів не зацікавлені інвестувати в розвиток мережі.

За даними НКЕК, за IV квартал 2023 року з 3 598 інтернет-провайдерів лише 897 зробили капітальні інвестиції у сферу телекомунікацій (з них 582 відзвітували про вкладення менш як 1 тис. грн). Для розуміння – майже 70% всіх капітальних інвестицій у галузі забезпечили лише чотири компанії.

Що втрачаємо?

Якщо взяти до розрахунку ARPU абонента фіксованого доступу до інтернету (219 грн), суб’єкти, що перебувають на загальній системі оподаткування, сплачують приблизно у 7,5 разів податків більше ніж ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. І це без врахування втрат від ПДФО та військового збору, оскільки дуже часто співробітники таких компаній також виступають у ролі ФОПів або просто отримують заробітну плату готівкою.

За приблизними розрахунками ліквідація спрощенки для інтернет-провайдерів може дати державі від 3 до 4 млрд гривень додаткових надходжень на рік.

Висновки

Як бачимо, для інтернет-провайдерів спрощена система оподаткування давно перетворилася зі стимулу для підприємництва на внутрішній офшор, доходи з якого використовують здебільшого для демпінгу на ринку та створення нерівних умов конкуренції для тих, хто працює на загальній системі. Водночас коли вся країна або воює, або забезпечує потреби тилу завдяки своїй праці та податкам, подібні схеми ухилення від фінансування армії є просто злочинними та не можуть мати місце в сучасній Україні.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик ГО "Об`єднана Україна"