Чому Сі Цзіньпін обережно ставиться до обіймів Кіма з Путіним?

Проблема для Китаю полягає в тому, що Пекін і Пхеньян мають власну угоду про взаємну оборону.

Нещодавній візит Володимира Путіна до Північної Кореї, під час якого країни уклали угоду про взаємну допомогу, роздратувала Пекін. Сі протягом кількох місяців насторожено спостерігав за тим, як Пхеньян постачав Москві боєприпаси, необхідні для її вторгнення в Україну в обмін на обіцянки кращих військових технологій. Публічно Китай утримується від будь-якої критики. Але ознаки дискомфорту збільшуються. У квітні Сі відправив делегацію КПК відвідати КНДР, щоб підтвердити "глибоку дружбу" обох сторін.

Аналітики вважають, що Китай стурбований тим, що поглиблення зв’язків Кіма з Путіним може посилити його відчуття незалежності від Пекіна. Якщо набратися сміливості, північнокорейський диктатор може провести нові ракетні випробування, які загрожують дестабілізувати і без того напружений регіон.

Останній візит Путіна не допоможе розвіяти такі побоювання. Лідери Росії та Північної Кореї підписали "Договір про всеосяжне стратегічне партнерство", який зобов’язується надати негайну військову та іншу допомогу "всіма доступними засобами" у разі нападу.

Проблема для Китаю полягає в тому, що Пекін і Пхеньян мають власну угоду про взаємну оборону. Це означатиме, що якщо Пхеньян візьме участь у вторгненні в Україну — вороги РФ можуть завдати удару по КНДР. Це, у свою чергу, може спровокувати договір про взаємну оборону між Пекіном і Пхеньяном. КНДР без потреби поставила Китай у дуже вразливу позицію.

Двосторонні відносини між Китаєм і КНДР тривалий час були складними, недарма їх називають "запеклими союзниками". Пхеньян регулярно починає військові провокації проти своїх сусідів, викликаючи тривогу в Пекіні, порушуючи регіональну стабільність. Усе це залишає питання, чому Кім і Путін додатково дратують свого могутнього партнера.

Путін і Кім можуть вважати, що Китай недостатньо їм допоміг. Путін хотів би більше ніж технології подвійного призначення і щоб Пекін купував більше газу. Кім може вважати, що Пекін не надає достатньої підтримки його режиму проти США. Коли лідери Китаю, Японії та Південної Кореї говорили про денуклеаризацію Корейського півострова на тристоронньому саміті минулого місяця, Пхеньян засудив дискусію як "серйозну політичну провокацію".

Кім також назвав Росію "найчеснішим другом" КНДР під час візиту Путіна — це неявна критика Китаю. Обидва лідери прагнули продемонструвати, що вони мають більше друзів, ніж лише Пекін.

Мало хто очікує помітних протестів з боку Пекіну. Він все ще хоче триматися на відстані від тристоронньої домовленості з двома країнами-ізгоями. Натякнувши на розчарування Пекіна, державна агенція Xinhua іронізувала над торговельною угодою між КНДР і РФ. КНДР "не може дати помітного поштовху Росії для виходу з економічних труднощів у короткостроковій перспективі", написало видання.

Від себе.

Вчергове переконуюсь: Путін вміє в тактику, але стратегічно він майже завжди помиляється. Просто величезні ресурси країни, де він царює, дозволяють компенсувати прорахунки. До певного моменту. І цей візит не тільки ще більше штовхнув в обійми США і України Японію і Республіку Корею, але ще й роздратував Пекін. Що може зробити Китай більш обережним у підтримці Росії і Путін сам дав для цього привід.

Важливе нагадаю і про КНДР. У нас є доволі розповсюджений міф, що КНДР це лялька в руках КНР. Ні, це не так. КНДР дуже залежить від КНР, але коли в тебе є ядерна зброя і ти вже в ізоляції - ти можеш тиснути навіть на партнера погрозою неадекватної поведінки. Що Кім і робить.

Інша справа, що спроба онука наслідувати політику свого діда Кім Ір Сена, який виживав на балансуванні між СРСР та КНР, може завершитися так само - в певний момент КНДР залишиться без підтримки обох. І це призведе до такої ж або подібної катастрофи, яка країну спіткала у 90-х. Коли від голоду помер 1 млн корейців. Так, історії про справжній голод і поїдання трави - вони з 90-х. Останні років 20 в КНДР з їжею все більш-менш.

Джерело