Правила вступу та відстрочка для аспірантів: що зміниться від 1 липня

Систему освіти останнім часом активно використовують для ухилянтства, тож в Україні розпочали її комплексну трансформацію.

Дедалі частіше навчання в аспірантурі використовують як корупційний інструмент для уникнення мобілізації. У зв'язку з цим МОН скасувало вступ на денну форму навчання в аспірантурі за контрактом.

Що зміниться для аспірантів від 1 липня – читайте у матеріалі ТСН.

Хто з аспіратів може претендувати на відстрочку

Згідно з чинним законодавством, студенти, магістранти та аспіранти, які навчаються на денній чи дуальній формі, мають право на відстрочку від мобілізації.

2024 року вступити в аспірантуру можна:

• на денну форму навчання;
• на заочну за контрактом;
• на вечірню за держзамовленням та за контрактом.

Відповідно аспіранти денної форми навчання зможуть претендувати на відстрочку. Натомість ті, які вступлять на вечірню та заочну форми навчання отримати відстрочку не зможуть.

Чому правила змінюються

За словами міністра освіти України Оксена Лісового, в останні два роки стрімко зросла кількість чоловіків-студентів призовного віку, які зажадали отримати другу чи третю вищу освіту, аспірантуру чи докторантуру.

"Жага до знань — це чудово. Фіктивне навчання — ні. Тож змінюємо правила вступу на аспірантуру у 2024", – пояснив Лісовий. 

Ключові зміни:

• ЄВІ залишається. Прохідний бал в частині ТЗНК — 160. І ця частина є обовʼязковою для допуску до вступних випробувань закладу чи установи. Іноземна мова складається і є обовʼязковою для вступу до магістратури, але не обовʼязковою для допуску до вступу до аспірантури. "Однак зріз знань та загальний рівень побачимо та проаналізуємо"
• Вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають право на відстрочку. "Акцент — на якість освіти, тому пріоритезуємо денну форму. І для того, щоб не відрізати можливість вступу для справжніх, вмотивованих та здібних, збільшуємо кількість місць на бюджеті – з 3 200 до 7 000"

Щоб зрозуміти загальну картину, Лісовий навів декілька цифр: до початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7-8 тисяч людей. Це здійснювалося на підставі іспитів безпосередньо у ЗВО та наукових установах. Цього року запровадили обов'язковий тест для вступу до аспірантури ЄВІ, який також складають і майбутні магістри. Так, у 2024, для складання ЄВІ всього зареєструвалися 246 189 осіб, де 79% –  це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. Загалом це 91 561 особа призовного віку.

"Рекорд всіх рекордів. Звісно, мені б хотілося, щоб одного дня наука в Україні стала такою популярною. По-справжньому. І ми робимо кроки у цьому напрямку. Але зараз такі цифри виглядають скоріше як аномалія. Аномалія, яка шкодить якості освіти, економіці (фіктивне навчання створює нові схеми та мільйони доларів в тіні), а найголовніше – національній безпеці", – стверджує голова МОН.

Лісовий переконаний: якість освіти й цінності, що плекаються в цій системі, мають значення.

"Не можна жити у світі подвійних стандартів, де одні захищають свободу, правду, гідність і справедливість. А інші чинять навпаки і ще й навчають дітей перших. Так не повинно бути. Про всі факти фіктивного навчання прошу повідомляти до правоохоронних органів", – наголосив міністр.

Як розповіла Наталія Піпа, чоловіки, які вступав до аспірантури на бюджет – це реальна кількість людей, які хотіли навчатися, а все інше – це контракти. Від 2022 року кількість контрактників суттєво зросла. Це і є тим приростом через війну та мобілізацію.

"Крім того, почали дещо зловживати університети – вони взялися збільшувати і роздувати обсяги контрактної аспірантури, що не було передбачено планово. Зокрема, багато приватних університетів також використали цю можливість. Це було пряме заробітчанство, тут не йшлося про науку", – акцентувала політикиня.

Іспит на підтвердження рівня своїх знань

Одразу виникло багато запитань про відстрочку від тих, хто вступив на платну аспірантуру у 2022-2023 роках. Ці аспіранти мають і далі відстрочку, але у жовтні вони складатимуть іспит на підтвердження рівня своїх знань та спроможності займатися наукою.

"Тут я чую від частини аспірантів критику і незадоволення, адже це додаткове навантаження паралельно з написанням кандидатської дисертації. Я їм пояснюю, що ви зараз маєте можливість займатися наукою завдяки ЗСУ, і ми як держава мусимо відсіяти тих, хто реально має спроможність займатися наукою, і тих, хто її не має. Тим, хто має відповідну спроможність, скласти цей екзамен – не проблема, на мою думку", – пояснила Наталія Піпа.