Путін почав полювання на аеродроми для F-16 та обрав шість точок для атак. Інтерв'ю з генералом Маломужем

Російська окупаційна армія посилила тиск на українські позиції. Ворог обрав шість точок на лінії фронту, де концентрує зусилля. Глава Кремля Володимир Путін особисто щодня спостерігає за діями своїх військ в Україні та вимагає все нових та нових успіхів. Втрати ворожого війська колосальні, за два місяці супротивник втрачає армію. У такій ситуації навіть великі резерви РФ вичерпуються.

Ворог також почав атакувати військові аеродроми, на яких, на його думку, можуть розміщуватись винищувачі F-16. Але він користується старими радянськими мапами та має обмежені можливості для актуалізації інформації. Разом з тим для прийняття F-16 створюються нові майданчики, система управління та інфраструктура, частина цих майданчиків буде розміщена на території країн Європи. А щоб ввести супротивника в ще більшу оману, влаштовуються фальшиві пуски та використовуються макети літаків.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Ворог атакував авіабазу у Старокостянтинові у Хмельницькій області, а раніше – аеродром у Миргороді на Полтавщині. Обидва теоретично могли б прийняти винищувачі F-16. Чи вважаєте ви, що в такий спосіб ворог намагається зірвати постачання F-16 в Україну? Чи справді це може йому вдатися?

– РФ намагається знищити ті базові сегменти, які готові до прийому F-16 та інших ракетних систем. Ціль – інфраструктура, системи комунікації, злітно-посадкові смуги. Адже щоб створити умови для використання F-16, мають бути не лише смуги, а й системи управління, відповідно, потрібна технічна база, яка обслуговуватиме літаки. Все це готується заздалегідь.

Але противник використовує старі мапи, що залишилися ще з часів Радянського Союзу і які розвідка намагається актуалізувати. Наприклад, споруди, що створюються спеціально для F-16. Зокрема, йдеться і про ті міста, які ви назвали. На цей момент ми проводимо заходи щодо зашифровування, а також дезорієнтуємо ворога, наприклад, за допомогою розміщення макетів літаків. І, судячи з того, що вони б'ють по окремих точках, думаю, у них перспектив немає.

Для прийняття F-16 створюються нові поля розміщення, нові системи керування та їхнього захисту. Вони будуть у сховищах, куди не зможуть діставати тактичні ракети противника. Звичайно ж, там буде необхідна протиповітряна оборона, застосовуватимуться засоби дезорієнтації супротивника.

– Чи припускаєте ви, що частина баз F-16 буде розміщена за кордоном, наприклад, на території Польщі? Чи можуть там бути організовані аеродроми підскоку?

– Так, у прилеглих країнах можуть бути розгорнуті аеродроми підскоку, які постачатимуть боєприпаси, запчастини, де буде організовано техобслуговування, ремонт та підготовку особового складу. Звичайно, Росія намагатиметься звинуватити ці країни, але це не пряма участь у війні.

Це один із способів збереження частини майна, обладнання та боєприпасів. На території України ці F-16 будуть перебувати протягом короткого періоду часу – лише у період безпосереднього бойового застосування.

– Питання щодо ситуації, яка на сьогодні склалася на фронті. За інформацією Deep State, за останні дні російська окупаційна армія просунулась одразу в семи населених пунктах. Це Прогрес, Володимирівка, Карлівка, Красногорівка, Нью-Йорк, Макіївка, а у Часовому Яру ворогом зайнятий мікрорайон Канал. Звідки у ворога такі величезні ресурси? Чи можна його зупинити?

– Ворог визначив шість тактичних точок, де й проводить атаки. Це, зокрема, Часів Яр, Покровський, Торецький, Харківський напрямок. Ворог відволікає увагу з однієї ділянки фронту на іншу. Наприклад, перекидає сили з Харківського напрямку на Донецький, а коли бачить, що ми вибиваємо його у Вовчанську, починає назад перекидати сили туди.

Але противник не має великого контингенту для суттєвого посилення фронту, довжина якого становить 1600 кілометрів. Ті шість точок – це ділянки, де ворог намагається зробити прорив. Для чого? Путін ставить перед своєю армією жорсткі завдання під переговорний процес. Він маніпулює та намагається змусити нас та союзників вийти на мирні переговори, але на тлі його перемог. Практично все поставлено на карту.

Путін особисто щодня контролює, як іде просування на Донбасі, на Харківщині та на Запоріжжі, і вимагає дедалі нових та нових успіхів. Звідси найжорстокіші атаки, спроби захопити хоча б кілька населених пунктів.

Путін кладе по 1200-1700 осіб щодня. Це величезні втрати. За два місяці це ціла армія. Навіть для Росії це колосально. Звичайно, вони мають резерви, але такими темпами вони швидко вичерпуються. Тому Путін поспішає щось здобути, заявити, що десь він має перевагу, і ставить і нам, і Заходу умови. Задіяно ударні вогневі групи, щоб де-факто знищувати населені пункти. Вони практично залишаються лише на мапі.

Так, з нашого боку відбувається умовний відступ, але це, радше, маневрування, щоб у момент відходу створити вигідніші позиції для завдання ударів.

Щодо Часового Яру, то там ситуація справді складна. Я спілкуюсь із командирами, включно з бригадою короля Данила. Там ідуть найважчі бої, бо там ворог не має багато боєздатних підрозділів – усі ефективні частини вже знищено.

Так, зараз у Росії триває активна мобілізація нових ресурсів, але вони будуть здатні лише тримати фронт. Активно наступати вони зможуть лише у вигляді гарматного м'яса. Тому у ключових точках ворог застосовує спецпідрозділи – ПДВ, десантно-штурмові війська, морську піхоту, спецпідрозділи ГРУ та інших відомств Росії, а також "Шторм-Z", яких кидають просто на забій. Саме вони зараз пробивають напрямки, намагаються покласти тут безліч сил, але за підтримки великої кількості безпілотників, артилерійських, ракетно-мінометних систем.

Хочу також наголосити, що, незважаючи на інформацію про заняття населених пунктів, яку відображають на мапах бойових дій, реальна ситуація на фронті змінна. Наприклад, десь ми вигідно відходимо та контратакуємо, десь знищуємо ворога. Для утримання позицій для завдання контрударів зараз активно залучено резерви. Йде складна воєнна операція у різних точках. Тому не можна говорити про системний відступ – є пересування, маневри, і це треба враховувати.

– Як Путін планує використовувати вибори, яких у західних країнах цього року справді багато?

– Росія розпочала глибинні переговори на всіх фронтах – у країнах Європи, у США, а також у третіх країнах. Путін намагається працювати з низкою країн Заходу – Угорщиною, Словаччиною та іншими, щоб там почали сумніватися в необхідності підтримки України. У Франції до влади приходять праві, і вони можуть бути прихильниками цього процесу. Путін вважає, що якщо у США до влади прийде Трамп, він підтримуватиме його.

Так, Путін розраховує на зміни у країнах-партнерах України, що пріоритетом стане не військова допомога, а мирні процеси, які спрямовуватиме Росія. Зокрема, йдеться про низку умов – неучасті України в НАТО, передачу Росії частині окупованих територій, включно з Кримом, а також заходи щодо "демілітаризації" України – встановлення квот на чисельність військ, на озброєння, ракети, літаки тощо.