Автора книги про Голодомор звинуватили у плагіаті. Видавництво «Віхола» призупинило продаж

Видавництво «Віхола» оголосило, що призупиняє продаж книги «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» українського історика Віталія Огієнка, якого звинуватили у плагіаті.

Як повідомили у видавництві, продаж призупиняють до вирішення усіх претензій щодо тексту та звинувачень у плагіаті. Паперове і електронне видання книги відсьогодні не продаватимуть у книгарні та через сайт. Скасували і презентацію видання.

4 липня викладачка радянської історії в Кембриджському університеті Дарія Маттінглі повідомила на своїй фейсбук-сторінці, що виявила плагіат в книжці «Голодомор. Історія неусвідомленої травми.

Маттінглі навела порівняльну таблицю, де вказала приклади збігів у текстах своїх робіт й автора книжки.

«У розділі про призвідців Голодомору на місцях я побачила свої вже опубліковані ідеї, припущення, концептуальні підходи, і навіть цілі речення без посилання на мене», — написала дослідниця.

За її словами, у книзі збігаються більшість джерел з тими, якими послуговується вона. У книзі є плагіат також робіт Наталі Романець й Оксани Кісь.

«Я не знаю автора особисто. Плагіат – це не політизація. Плагіат - це плагіат. Одразу після неприємного "відкриття" мене підтримали українські колеги і це важливо для мене. Дякую. Це також свідчить, що плагіат вже не толерується», — написала Маттнглі.

Автор книги Віталій Огієнко відповів на звинувачення Дарії Маттінглі. Наявність ідей інших авторів у своїй книзі він пояснив її форматом. За його словами, книга не є академічною монографією, а науково-популярним виданням у форматі енциклопедичного словника. А такий формат, за словами автора, не вимагає підсторінкових і прикінцевих посилань.

Натомість, стверджує Огієнко, під кожним розділом книги є список джерел і літератури, які він використав для написання тексту і з яких можна дізнатися більше.

«Зрозуміло, що більша частина цієї праці — компілятивна. Мої критики закидають мені, що мій текст — це спрощена версія їхніх наукових праць. Звичайно, адже це мета цієї книги. Я використовую праці інших авторів, виділяю найважливіше в них, та популярно переказую, намагаючись стиснути їх до 4—5 сторінок», — написав Огієнко.

Він додав, що книга все ж не є повністю компілятивною, а має низку нових оригінальних сюжетів і інтерпретацій

При цьому автор визнає, що, можливо, був недостатньо скрупульозним у оформленні списків літератури, а такий специфічний формат і мету книги треба було пояснити більш ґрунтовно у передмові.

«Також я визнаю, що мій формат "словника" не вирішує важливе питання розрізнення між тим, що я сам писав у книжці, а таких речей там чимало, і тим, що я переказую за іншими. Але це розуміння прийшло постфактум», — написав Огієнко.

Раніше науково-популярний журнал «Куншт» видалив на своєму сайті низку матеріалів одного з авторів після того, як виявив у них плагіат.