Конституційний суд Грузії у четвер, 18 липня, зареєстрував позов президентки Саломе Зурабішвілі проти закону про "іноагентів": відповідачем у справі виступить парламент
Про це інформує NewsGeorgia.
Вказано, що реєстрація позову є необхідною умовою для того, щоб справу направили на засідання пленуму суду.
На думку президентки Грузії, закон про "іноагентів" суперечить 78-й статті Конституції Грузії. Відповідно до неї, всі гілки влади в межах своїх компетенцій мають робити все можливе для інтеграції країни в ЄС і НАТО.
Видання вказує, що це перше звернення Зурабішвілі до Конституційного суду. Крім того, це перша скарга, яка має стосунок до статті про євроінтеграцію.
Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо
7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосовувала до учасників цих заходів силу та сльозогінний газ. Опозиція натомість оголошувала про нові протести.
У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".
Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.
Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів". Очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.
8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.
9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.
Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.
1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт.
14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" в третьому читанні. А вже 18 травня року президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, як і обіцяла, наклала на нього вето.
Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.
Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".
Згодом президентка Грузії Саломе Зурабішвілі до конституційного суду подалапозов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".