Книжка, повністю написана без літери "е", зводить читачів із розуму – фото

Французький роман не на жарт розлютив редакторів.

Ціла книжка була написана без використання літери "е", і люди називають її "божевільною" після того, як помітили одну конкретну деталь.

Про це пише LADbible.

Це здається дивним, але 300-сторінковий французький роман був написаний без жодної цієї літери завдяки так званому ліпограматичному стилю письма, до якого вдаються деякі письменники, щоб кинути виклик самим собі.

По суті, це означає, що письменник навмисно вирішив обмежити себе, не дозволяючи використовувати певну літеру, а слово "ліпограма" походить від давньогрецького слова, що означає "пропуск літери".

Спочатку книжка була написана французькою мовою 1969 року Жоржем Переком під назвою La Disparition, де він повністю уникав використання голосної "е". Потім її повністю переклав англійською Гілберт Адер, знову уникаючи літери "е", під назвою A Void, яка принесла йому премію Скотта Монкріффа 1995 року.

Це справді божевільна історія, яка змусила людей у соціальних мережах чухати потилиці, а один користувач, який намагався розібратися з книжкою під час навчання в університеті, виговоритися про неї на Reddit.

Користувач написав у субреддіті DamnThatsInteresting: "Це переклад з книжки La Disparition французькою мовою. Я намагався прочитати її, коли навчався в коледжі, але якось це було важко, і я кинув".

Він розмістив підпис разом зі знімком сторінки з роману.

Юзери в коментарях спершу вказали, що це не La Disparition, а інший роман під назвою Gadsby, написаний без літери "е" 1939 року.

Так, їх більше одного, і вони, очевидно, досить відомі в книжковій спільноті.

Один користувач зауважив: "Ви не можете використовувати слово "the" один раз, це здається таким абсурдним викликом". Другий сказав: "Жартуйте про те, що в імені автора три "е", але не робіть помилок...".

Ця книжка 1939 року дійсно містить 50 000 слів, жодне з яких не має літери "е".

Інший користувач написав: "Переклад – це таке божевілля для мене. Я просто не можу зрозуміти, як можна було передати той самий сенс, дотримуючись стриманості".

З іншого боку, деякі користувачі критикували те, наскільки важко читати книжку, зокрема, один з них сказав: "Жахливо читати. Звучить так, ніби її написав хтось, хто прикидається людиною". А інший додав: "Було справді неприємно читати слово "so" так багато разів на одній сторінці".